У Музеї оборони Севастополя оцифровують описи фондів

У Державному музеї героїчної оборони й звільнення Севастополя в окупованому Росією Криму почали оцифровувати документацію фондової колекції.

Про це пише "Незалежне телебачення Севастополя" з посиланням на прес-службу музею.

Зараз скануються описи та книги обліку музейних експонатів.

 
 

Роботу з оцифрування проводить російська корпорація ЕЛАР, яка спеціалізується на створенні електронних архівів і баз даних зображень.

ДОВІДКА:

Державний музей героїчної оборони й звільнення Севастополя існує з 1960 року та складається з панорами "Штурм 6 червня 1855 року", діорами "Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 року", оборонної башти Малахова кургану, Собор святого Рівноапостольного князя Володимира та інші об’єктів.

З 1991 року він підпорядковувався міністерству культури України. Після анексії Кримського півострова Російською Федерацією у 2014 році музей опинився під юрисдикцією міністерства культури РФ.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.