Дитяча бібліотека в Києві отримала назву на честь Героїв Небесної сотні

28 лютого Київська міська рада перейменувала Центральну районну бібліотеку імені Аркадія Гайдара для дітей в Оболонськогому районі столиці. Нова назва - на честь Героїв Небесної Сотні.

Відповідне рішення увалили депутати Київради на пленарному засіданні, повідомляє прес-служба ради.

Стара назва бібліотеки була на честь радянського дитячого письменника Аркадія Гайдара (1904-1941), відомого, передусім, за ідеологічною повістю "Тимур і його команда".

Гайдар із 1918 року під час Громадської війни в Росії воював у Червоній армії на командних посадах, став членом РКП(б).У 1921-1922 роках брав участь у жорстокому придушенні антирадянських повстань у Тамбовській губернії та в Хакасії (Єнісейська губернія).  

"Зважаючи на суперечливу біографію письменника, мешканці Оболонського району ініціювали перейменування бібліотеки. Жителі пропонували увічнити пам'ять Героїв Небесної Сотні", - ідеться в повідомленні Київради.

607 з-поміж 1074 учасників онлайн-голосуванні на сайті Центральної районної бібліотеки ім. Аркадія Гайдара для дітей, яке тривало з 1 листопада 2017-го по 1 березня 2018 року, підтримали нову назву бібліотеки імені Героїв Небесної сотні.

Рішення про перейменування бібліотеки підтримали 63 депутати Київради.

Як повідомлялося, в березні відбудеться нагородження призерів конкурсу наукових робіт на тему Революції Гідності серед студентів.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.