Дитяча бібліотека в Києві отримала назву на честь Героїв Небесної сотні

28 лютого Київська міська рада перейменувала Центральну районну бібліотеку імені Аркадія Гайдара для дітей в Оболонськогому районі столиці. Нова назва - на честь Героїв Небесної Сотні.

Відповідне рішення увалили депутати Київради на пленарному засіданні, повідомляє прес-служба ради.

Стара назва бібліотеки була на честь радянського дитячого письменника Аркадія Гайдара (1904-1941), відомого, передусім, за ідеологічною повістю "Тимур і його команда".

Гайдар із 1918 року під час Громадської війни в Росії воював у Червоній армії на командних посадах, став членом РКП(б).У 1921-1922 роках брав участь у жорстокому придушенні антирадянських повстань у Тамбовській губернії та в Хакасії (Єнісейська губернія).  

"Зважаючи на суперечливу біографію письменника, мешканці Оболонського району ініціювали перейменування бібліотеки. Жителі пропонували увічнити пам'ять Героїв Небесної Сотні", - ідеться в повідомленні Київради.

607 з-поміж 1074 учасників онлайн-голосуванні на сайті Центральної районної бібліотеки ім. Аркадія Гайдара для дітей, яке тривало з 1 листопада 2017-го по 1 березня 2018 року, підтримали нову назву бібліотеки імені Героїв Небесної сотні.

Рішення про перейменування бібліотеки підтримали 63 депутати Київради.

Як повідомлялося, в березні відбудеться нагородження призерів конкурсу наукових робіт на тему Революції Гідності серед студентів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.