Прах Нестора Махна можуть перенести в Україну

Гуляйпільська райдержадміністрації ініціює процес перенесення праху керівника селянського повстанського руху 1918–1921 років Нестора Махна із Франції на Батьківщину.

 

Про це розказав голова Гуляйпільської райдержадміністрації Олександр Іщенко в інтерв’ю Гуляйполе.city.

За його словами, документи щодо перевезення праху Нестора Махна до Гуляйполя вже готові. У розгляді цього питання бради участь міський голова, депутати і керівництво обласної адміністрації.

"З нашого боку готові всі документи, є заява внучатого племінника Нестора Махна щодо повернення на батьківщину праху його предка. Вже вирішили, де має знаходитись прах Нестора Махна — у музеї", - повідомив Іщенко.

"Наразі чекаємо остаточної відповіді від французької сторони. Бо французька діаспора — проти повернення праху. Тож це питання вирішується на рівні міжнародних відносин", - додав він.

Голова Гуляйпільської райдержадміністрації зазначив, що Нестор Махно історична особистість світового рівня. Тож в ОТГ вже розробили проекти щодо маршруту Нестора Махна, який буде цікавий туристам, створення махновських островів.

"Звісно, на їхню реалізацію потрібні кошти. Й ці питання будемо вирішувати відразу після того, як закриємо нагальні аспекти: ремонт і будівництво основних об’єктів міста та району, а також важливих напрямків автодоріг", - розказав Іщенко.

Нагадаємо: в 2017 році прах Олександра Олеся та його дружини Віри Кандиби перенесли з Чехії і перепоховали у Києві на території Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.