In memoriam. Помер прозаїк і сценарист – Василь Портяк

2 березня, вранці, внаслідок короткої, але важкої хвороби, не стало прекрасної людини Василя Портяка – відомого прозаїка, автора сценаріїв декількох фільмів, зокрема про УПА "Вишневі ночі", "Нескорений", "Залізна сотня".

Про це повідомив Андрій Мацьків на свої сторінці у Фейсбук.

 Василь Портяк

Фото 2009 р. у м.Косові., автор: Гуменюк Василь

"Як син кулеметника УПА Василя Білінчука "Сибіряка" і племінник райпровідника Дмитра Білінчука "Хмари" тонко відчував історію боротьби, у його планах було ще багато зробити для вшанування стрийка Дмитра Білінчука, розстріляного у Лук'янівській в'язниці в Києві, однак не судилося...

31 березня Василю мало виповнитися 67, у нього залишилася дружина, дочка і син, а також незчисленна кількість друзів, знайомих, соратників..." - йдеться у повідомленні.

"Василь Портяк умів побачити в історії, великій історії серце, велике серце людини - її ніжність, її гнів, її розпуку. Його герої - це не функції держави чи суспільства, не гвинтики історичного процесу.

Вони прекрасні у своєму прагненні відчувати світ, будувати світ на основах моралі, отого стрижня, який сидить в людині і який нікому й нічому не вдасться притлумити чи понищити. Принаймні поки є література, мистецтво..." - пишуть про свого колегу у Національній спілці кінематографістів України.

Похорон відбудеться 04.03. о 12.00 у Фастові зі Храму св.Дмитрія, що біля привокзальної площі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.