На Тернопільщині відкриють унікальну Ратушу, яку оздоблював Пінзель

Тривають ремонтні роботи зовні та всередині Бучацької Ратуші. Її реконструювали 10 років. Та лише зараз у роботах помітне пожвавлення.

Про це повідомляє видання "Думай".

 Фото: Газета Місто

Вже у березні будівлю можна буде використовувати за призначенням. Сюди планують перенести деякі експонати з місцевого художнього музею. Проект фінансується за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку. Роботи проводить Львівське спеціалізоване науково-реставраційне проектно-виробниче управління "Львів-Реставрація".

Реставрацію Бучацької Ратуші на Тернопільщині завершать у березні.

Довідково. Бучацька Ратуша – унікальна пам’ятка архітектури середини XVIII століття. Вона належить до найвишуканіших в Україні будівель адміністративного призначення. Її сульптором був відомий в усьому світі Іоанн Пінзель.

Побудована в 1750-1751 роках двоповерхова пам’ятка з 1990-х років потребувала реконструкції.

Читайте також:

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.