На Тернопільщині відкриють унікальну Ратушу, яку оздоблював Пінзель

Тривають ремонтні роботи зовні та всередині Бучацької Ратуші. Її реконструювали 10 років. Та лише зараз у роботах помітне пожвавлення.

Про це повідомляє видання "Думай".

 Фото: Газета Місто

Вже у березні будівлю можна буде використовувати за призначенням. Сюди планують перенести деякі експонати з місцевого художнього музею. Проект фінансується за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку. Роботи проводить Львівське спеціалізоване науково-реставраційне проектно-виробниче управління "Львів-Реставрація".

Реставрацію Бучацької Ратуші на Тернопільщині завершать у березні.

Довідково. Бучацька Ратуша – унікальна пам’ятка архітектури середини XVIII століття. Вона належить до найвишуканіших в Україні будівель адміністративного призначення. Її сульптором був відомий в усьому світі Іоанн Пінзель.

Побудована в 1750-1751 роках двоповерхова пам’ятка з 1990-х років потребувала реконструкції.

Читайте також:

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.