АНОНС: Карпатській Україні – 80 років, онлайн-лекція Олександра Пагірі

Клуб Закарпатської Культури у місті Києві запрошує на онлайн-лекцію історика Олександра Пагірі, присвячену 80-й річниці проголошення Карпатської України.

Лекція відбудеться в режимі відеотрансляції – повідомляють організатори.

 

15 березня 1939 року у м. Хуст було проголошено повну державну самостійність Карпатської України.

Що відбувалося у березневі дні 1939 року на Закарпатті? Хто очолив новоутворену державу і скільки вона проіснувала? Як і чи писала про ці події західна преса? Які документи лишилися з того часу і про що з них можна довідатися?

Яке місце в історії українського державотворення належить Карпатській Україні? Про все це у своїй лекції розповість кандидат історичних наук, дослідник національно-визвольного руху ХХ століття Олександр Пагіря.

Лекція транслюватиметься наживо.

Час: 10 березня о 14:00

Під час трансляції можна буде поставити свої запитання і висловити власні думки щодо теми.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.