Росія порушила кримінальну справу проти В’ятровича за "реабілітацію нацизму"

Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу щодо Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича за фактом "реабілітації нацизму" (ст. 354.1 ч.2 КК РФ).

Інформація про це з’явилася на офіційному сайті СК РФ сьогодні.

Російські слідчі вважають, що Володимир В’ятрович, нібито, використовуючи своє службове становище й діючи під прикриттям вивчення історії Української держави, увіковічнення учасників українського визвольного руху "систематично заперечує факти, встановлені вироком Міжнародного військового трибуналу", зокрема й "про саму належність українских націоналістів часів Великої Вітчизняної війни до військ СС і їх участі у воєнних злочинах проти мирного населення".

Повідомлення рясніє цитатами з матеріалів Нюрнберзького трибуналу, в яких доводиться злочинний характер формувань СС. Конкретних вказівок на факти "злочинів" Голови УІНП, як і фактів зв’язків учасників українського визвольного руху з СС у тексті не наводиться.

"Заперечення встановлених вироком Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі фактів і, як наслідок, результатів Другої світової війни, як і героїзація нацистських злочинців, не можуть залишитися без належної уваги. Дії такого роду, тим більше з боку представників народу, чиї предки гинули від рук фашистів, викликають здивування, і особи, які коють подібні злочини, мають понести законне покарання", — вважають у Слідчому комітеті.

Голова УІНП зреагував на ці звинувачення на своїй сторінці у "Фейсбуці". 

"Следственний комітєт, ви забиваєтєсь! Ні Володимир В’ятрович, ні політика національної пам’яті України, ні наша історія не є у сфері юрисдикції Росії. Тривалий час так було, і ви цим зловживали аж до здійснення злочинів проти людяності. Але, нагадаю, це минуло давно, як би не мріялося інакше.  Україна — суверенна держава, і якась псевдоюридична маячня Російської Федерації не поширюється на територію України і на мене як на її громадянина",  — написав В'ятрович.

Як випливає з матеріалів Нюрнберзького процесу, які В'ятрович вивчав з повного видання англійською мовою,  там є документи, які навпаки свідчать про боротьбу ОУН проти нацизму. Саме через невідповідність цих документів радянсько-російській пропаганді про нібито колабораціонізм бандерівців, ці документи ніколи не були опубліковані в Росії. 

"Росія відтворює радянські міфи, пов’язані з Другою світовою війною, які не мають нічого спільного ані з рішеннями Нюрнбергського процесу, ані тим паче з об’єктивом баченням того, чим була Друга світова війна. Зокрема, і для українців", — переконаний очільник Інституту національної пам'яті.

Як повідомлялося, найбільше ветеранів  збройних сил Третього Райху, які отримують пенсію від уряду ФРН, проживає в Польщі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.