На Миколаївщині знайшли поховання німецьких вояків. ВІДЕО

На Миколаївщині історики знайшли поховання часів Другої світової. Під час розкопок з невідомої могили підняли рештки декількох вояків.

Про це повідомляє Гал-Інфо із посиланням на канал "Прямий".

 Фото: "Прямий"

Звернули не туди, заблукали і натрапили на історичну знахідку. На верхівці кургану археологи знайшли людські кістки. Їх підняв з-під землі трактор, який орав поле, викликали поліцію, зафіксували знахідку, виявилось, що це – поховання.

Спочатку думали, що у братській могилі радянські військові. Пошукові роботи ускладнили велика кількість стріляних гіль з радянських часів. Пошуковцям нічого не підказувало чиї рештки вони ексгумують.

Та раптом знайшли залишки гаманця з монетами. Вони виявились не радянськими. Згодом знайшли декілька ґудзиків від німецької військової форми та два патрони від карабіна Маузера, а потім трапилась ще одна знахідка, яка переконала пошуковців, поховання точно не радянське, це вставна щелепа.

Зараз пошуковці переконані, що кістки належать солдатам Вервахту. У експедиції по-переду багато роботи: дослідження артефактів та решток загиблих, потім перепоховання.

Читайте також

На Хмельниччині перепоховали вояків Армії УНР, страчених більшовиками. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.