Спецпроект

Будівельники у Білорусі знайшли масове поховання жертв Голокосту

У Бресті на місці масового поховання часів Другої світової війни будівельники знайшли останки 990 осіб.

Знахідку виявили на розі вулиці Куйбишева і проспекту Машерова, де почалося будівництво житлового кварталу. Про це повідомляє Газета.ЮЕЙ із посиланням на БЕЛТА.

 Брестське гетто

Фото: BrestCITY.com

"Були побоювання, що в ході цієї роботи будуть знайдені останки. І інвестор це знав. З огляду на розташування гетто в цьому районі, передбачалося, що йтиметься про десятки осіб. На цей момент вже вилучено останки 990 осіб. Цієї цифри не очікував ніхто – ні громадські працівники, ні вчені", - зазначив керівник Брестського міськвиконкому Олександр Рогачук.

Наразі розкопки продовжуються, їх веде спеціалізований батальйон Міністерства оборони.

В Брестському гетто перебувало до 28 тис. євреїв. Близько 17 тис. осіб було розстріляно в жовтні 1942 року поблизу залізничної станції Бронна Гора в Березівському районі. Доля решти в'язнів невідома.

Зараз влада займається питанням увічнення пам'яті жертв гетто.

"На місці поховання не буде нічого, крім зелених газонів. Навіть паркувальних місць, дитячих майданчиків там не будемо розміщувати", - наголосив мер міста.

Перепоховання останків здійснять на одному з кладовищ обласного центру з дотриманням релігійних канонів і традицій.

Очевидці тих страшних подій зазначили, що після знищення гетто упродовж місяця нацисти щодня здійснювали розстріли. У післявоєнні роки в цьому кварталі неодноразово знаходили людські останки, які було перепоховано в братські могили на міських кладовищах "Плоска" і "Тришинське".

Читайте також:

Помер останній відомий учасник повстання у Варшавському гетто

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.