Спецпроект

У Львові знімають британський фільм про Голокост. ФОТО

У центрі Львова вже впродовж кількох днів тривають зйомки історичного фільму "Єва", що має на меті розповісти про нацистську окупацію Європи та Голокост.

Зйомки проходять на вулицях Театральній, Федорова, Вірменській, Ставропігійській, Друкарській, Франка, Князя Романа, у Стрийському парку та парку ім. Івана Франка, повідомляє видання "Західний аргумент" із посиланням на Zaxid.net.

Ці вулиці заповнені акторами у формі нацистських солдатів, німецькою військовою технікою та символікою гітлерівської Німеччини. Загальна кількість масовки – 300 осіб.

 

Стрічку, яка вийде англійською мовою, знімає Велика Британія. У сюжеті йдеться про історію єврейської дівчинки Єви Хейман (1931-1944), яка жила в часи Другої світової війни в Угорщині (нині - це територія Румунії) і загинула у газовій камері Аушвіца. Вона відома тим, що вела щоденник, у якому відображала свої переживання на тлі окупації й переслідувань євреїв.

 
 

Акторський склад буде теж британським, проте до зйомок також запросили двох українських акторів – Богдана Рубана та Андрія Кліменкова.

 

Андрій Кліменков відомий українському глядачеві за серіалами "Черговий лікар", "Центральна лікарня", "Жіночий лікар", "За законами воєнного часу-2", "Мама моєї доньки", "Сонячний листопад"  тощо.

Богдан Рубан – 26-річний киянин, актор, модель, танцюрист.  У 2016 році зіграв одну із головних ролей у комедійному молодіжному фільмі "Селфіпаті".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.