Музей Кон-Тікі в Норвегії поверне острову Пасхи артефакти

Норвегія погодилася повернути тисячі артефактів з острову Пасхи, який належить Чилі. У 1956 році їх забрав знаменитий норвезький мандрівник Тур Хейєрдал.

Від імені Музею Кон-Тікі в Осло угоду з міністерством культури Чилі підписав син Хейєрдала в Національній бібліотеці в Сантьяго, повідомляє "Бі-Бі-Сі".

Предмети включають витесані з каменю голови і людські кістки.

Тур Хейєрдал здобув славу в 1947 році, пропливши на маленькому плоту Кон-Тікі 6000 км з Перу в Полінезію. За його словами, ця експедиція довела, що давні культури могли досягати водним шляхом південний регіон Тихого океану й так його заселили.    

 Тур Хейєрдал привіз з острова Пасхи численні об'єкти культури

Пізніше тести ДНК дозволили припустити, що острови заселили народи-переселенці з Південно-східної Азії.

Далі Хейєрдал здійснив низку подорожей навколо світу, включаючи експедиції на острів Пасхи (він же Рапа-Нуї) в 1955—1956 і в 1986—1988 роках.

Хейєрдал провів перші розкопки на віддаленому острові, з якого походять витесані голови, які використовувалися як охоронні обереги по всьому тихоокеанському регіону.

Церемонію підписання угоди про повернення артефактів відвідав і король Норвегії Гаральд V 

У віці 87 років дослідник помер у 2002 році.

"Повернення на батьківщину — це виконання обіцянки мого батька, дані владі Рапа-Нуї, що об’єкти будуть повернуті після аналізу й оприлюднення", — сказав син Хейєрдала Тур-молодший агенції AFP.

 Кон-Тікі — це копія інкського плота, на якому у 1947 році Тур Хейєрдал та його команда перетнули Тихий океан від Перу до островів Туамоту.

Директор музею Кон-Тікі Мартін Біль (Martin Biehl) сказав, що "в наших спільних інтересах, щоб ці об’єкти повернулися і, понад усе, — були доставлені в добре оснащений музей". Він не уточнив, про який музей іде мова, зазначивши лише, що весь процес забере час.

Після церемонії підписання угоди міністр культури Чилі Консуело Вальдес наголосив, що "ми як міністерство маємо за свою місію задовольнити справедливу вимогу народу Рапа-Нуї відновити свою культурну спадщину". 

Читайте також:

Кон-Тікі. Найфантастичніша пригода ХХ століття

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.