У Великій Британії музиканти відтворили звуки закінчення Першої світової. АУДІО

Музичний дует Field Music з Великої Британії підготував перформанс, який відтворює у звуковому форматі останні моменти перед закінченням Першої світової війни, коли було оголошено про перемир'я.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

  Фото: Imperial War Museum

Девід і Пітер Бревис взяли за основу документ "Кінець війни". Це знімок з Імперського військового музею, який відобразив точну хвилину припинення військових дій.

Цей проект брати приурочили до сторіччя з дня закінчення Першої світової війни, а в січні вони влаштують два перформанси в Лондоні і Манчестері, засновані на їхній інтерпретації.

Такі знімки робили для того, щоб визначити координати ворожої артилерії, та використовували як один з методів звукової розвідки.

Прямо за лінією фронту ставили шість мікрофонів, кожен з них підключався до тонкого дроту. Дріт починав рухатися, коли мікрофон вловлював звук, і кидав тінь на фотоплівку.

Таким чином вдавалося зробити "фотографію звуку". Завдяки сучасним технологіям слухачі перформансу зможуть відчути, як затихають вібрації від гармат.

Читайте також:

Перша світова. Чи всі уроки засвоєні?

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.