АНОНС: Лекція "Підводна археологія та пошук затонулих кораблів в Причорномор'ї"

Про історію регіону та про успіхи попередніх сезонів – картографування затоплених частин давніх поселень та портів Дніпробугського Лиману та острову Березань, методики роботи аквалангіста-археолога, сучасні технології пошуків підводних об'єктів за допомогою портативних ехолотів-сонарів.

Про це повідомляє Чорноморська Міжнародна Підводна Археологічна Експедиція.

 

Буде проведена презентація експедиції "Сезону 2019" в акваторії острову Тендра, та перспективи пошуку в цьому регіоні найбільшого кладовища античних кораблів, залишків храму-святилища Ахіла та залишків затопленого міста-поселення часів Трої та Давнього Єгипту.

Учасникам покажуть знайдений за допомогою спеціалістів та обладнання унікальний давньогрецький корабель біля Кінбурнської Коси.

В рамках презентації поспілкуються з бажаючими долучитись до майбутньої експедиції та підводної археології, про умови участі в якості волонтерів-дайверів чи матросів сонарної чи наземної археологічної розвідки.

Публічну лекцію проведе керівник проекту "Чорноморська Міжнародна Підводна Археологічна Експедиція" - Вячеслав Герасимов.

Організатори: "Спілка волонтерів Чорноморської Міжнародної Підводної Експедиції" та дайв-центр "Deep Quest.com.ua".

Час: 4 квітня, четвер, 20.00

Місце: "Польска зала" Кнайп-клубу "Купідон", вулиця Пушкінська, 1-3, м. Київ

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.