Правила спілкування та заборони для ЗМІ. Інструкція для Вермахту щодо захоплення Норвегії. ДОКУМЕНТИ

Національна бібліотека у Єрусалимі (Ізраїль) оприлюднила секретні документи нацистів часів Другої світової війни, які здобули британські командос під час рейду «Клеймор» у 1941 році.

Як повідомляє The Бабель із посиланням на ізраїльське видання Haaretz, документи містять детальну інструкцію для солдатів Вермахту про те, як спілкуватися та реагувати на образи з боку населення Норвегії під час захоплення країни.

 Фото: Arkiv i Nordland / Flickr

Довідково. "Клеймор" - рейд британських командос 4 березня 1941 року в глиб Норвегії на Лофотенські острови, де був центр виробництва риб'ячого жиру та гліцерину, що використовувалися в німецькій військовій економіці (виробництво вибухівки).

Британці змогли затопити кілька кораблів з вантажем, знищити 18 тисяч тонн продукції, а також захопити в полон 228 німців. Під час рейду британці здобули шифрувальні коди нацистів і частину шифрувальної машини "Енігма".

Водночас згадана Інструкція була у вигляді приписів і пам'ятки для кожного солдата Верхмату, який брав участь у Дансько-норвезькій операції.

Довідково. Навчання на Везері або Везерські маневри — німецька операція по захопленню Данії та Норвегії в квітні-червні 1940 року.

У ній вказувалося, що солдатам необхідно зберігати спокій і не вступати у політичні та релігійні дискусії з норвежцями.

У той же час, при загрозі для військ або майна армії, необхідно відповідати "з усією суворістю, бути безжальним і використовувати найсуворіші заходи".

 Фото: The British Government / National Library of Israel

Інший документ пропонує ряд прикладів різних можливих "образ" з боку місцевого населення, а також прийнятну реакцію і дії німецьких солдат:

Якщо солдата ображають за національною ознакою — за те, що він німець, порушника необхідно заарештувати.

Якщо командиру або солдату говорять про поразку, він повинен доповісти у поліцію безпеки (Гестапо).

Якщо дівчина образила або обділила увагою, натякнувши, що не буде говорити з німцем, то її потрібно заарештувати або доповісти у Гестапо.

У разі коли ображається гідність Німеччини, необхідно доповідати виключно у Гестапо.

Якщо під час проповіді священик дозволяє собі антинімецькі або визвольні висловлювання, солдат Вермахту поводиться стримано і доповідає у Гестапо.

Практично у кожному приписі рекомендувалося звертатися до Гестапо. Зазвичай на тих, хто потрапляв у поліцію безпеки навіть за дрібні гріхи, чекала сумна доля.

 Фото: The British Government / National Library of Israel

Розпорядження для ЗМІ

У документах були вказані інструкції і для норвезьких ЗМІ, серед яких була повна заборона на прогнози погоди та наказ "публікувати тільки такі новини, які призначені для того, щоб просувати або, принаймні, не перешкоджати політиці німецького Рейху".

"Новини Німеччини та Італії повинні публікуватися щодня і, за можливості, на першій смузі; при публікації будь-якого виду звіту слід проявляти максимальну обережність, щоб у ньому не було нічого, що могло б якимось чином призвести до заворушень серед населення;

будь-які посилання на колишні політичні питання Норвегії (питання про короля, партійну систему, профспілки тощо) заборонені; при публікації німецьких новин і новин з країн, з якими Німеччина воює, перевагу слід віддавати німецьким новинам, і це поширюється і на типографіку (верстка, заголовки, розмір шрифту тощо)", — йдеться у буклеті.

Заборонялося публікувати щоденні зведення погоди. У цю категорію входили метеорологічні огляди за тривалі періоди часу, збиток від поганої погоди, температура і непрямі посилання на погоду у спортивних новинах.

У звітах з економічних питань, незалежно від того, чи є вони короткими оголошеннями або докладними оглядами, належало уникати найменшої негативної тенденції.

Крім того, щодо повідомлень про внутрішню політику у Норвегії — всі атаки на німецьку владу, у прямій або прихованій формі, мали бути припинені.

Розпорядження наказувало всіляко підтримувати оптимістичну та радісну атмосферу у Норвегії.

Читайте також:

В Інтернет виклали збірник документів про насильство над цивільним населенням в 1941-1944 роках

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.