АНОНС: Лекція "Міфи про науку у Середні віки" в Києві

Чи було Середньовіччя справді "темними віками"? Чим ми завдячуємо середньовічним традиціям в повсякденні і в науці? Чи найшли б ми зараз спільну мову із середньостатистичним жителем середньовічної Європи? Ксенія Зборовська планує підняти тему "Міфи про науку у Середні віки".

Спробуємо разом зануритись у світ тих століть і знайти відповіді на такі питання:

- Чи дійсно було дуже мало освічених людей? Неосвічність королів - чому варто вірити
- Чи цікавила теологів тоді проблема кількості янголів на вістрі голки? Які взагалі проблеми ставили перед собою філософи і теологи тих часів?
- В якому стані була тогочасна наука і чи дійсно був занепад порівняно з Античністю?
- На що могла впливати жінка, яку освіту вона могла здобути і чи світила їй якась кар'єра в науці?

Також на лекції можна буде дізнатися топ-5 професій Середніх віків, найцікавіші експеременти в тогочасній науці та чому церква не боролася в Середні віки з магією, а відьом просто не існувало.

 

Ксенія Зборовська - історик філософії, медієвіст, опановує латину та давньогрецьку, засновниця проекту Art of mind.

11 квітня, четвер, 19.00

Місце: Plato's cave (Київ, вул. Верхній Вал, 22, нижній поверх кафе "Волконський").

Організатори: Plato's cave і Art of mind.

Вартість лекції - 250 грн. Купити квитки можна за цим посиланням: https://u.to/CULfFA

Контакти: 093-897-07-74 (Ксенія), 063-854-45-19 (Руслан), info@platoscave.com.ua.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.