Спецпроект

АНОНС: У Дніпрі покажуть фільм на основі щоденника мешканця гетто під час Голокосту

17 квітня в Музеї "Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні" покажуть документальний фільм про Голокост "Книга проклять. Щоденник Беньяміна Берковича" за участі автора – білоруського режисера, лауреата премії "За духовне Відродження" Юрія Горульова.

Про це повідомляє Prostir.museum.

Беньямін Беркович - один із в'язнів Новогрудського гетто в Білорусі. У 2005 р. в архіві Єврейського історичного інституту Варшави знайшли його щоденник.

 

Перед ліквідацією гетто автор щоденника передав його поляку Ромуальду Пеляховському, своєму довоєнному знайомому, і попросив зберегти. Після війни, з ризиком для родини, Пеляховський під час репатріації таємно вивіз щоденник до Польщі і передав його до Єврейського історичного інституту.

У фільмі автор розкриває ще одну сторінку з історії Голокосту на території Білорусі і намагається дослідити ставлення різних поколінь ізраїльських євреїв до антисемітизму і питань помсти в сьогоднішніх умовах. Разом із режисером по слідах долі Берковича йдуть Майкл Каган, інженер з Ізраїлю, і Тамара Вершицька, директор історичного музею Новогрудка.

17 квітня, середа, 18.00

Місце: м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4/26, Центр "Менора", Музей "Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні", відеозала (3-й поверх, ліфт Б).

Вхід вільний.

Довідки за телефоном: 050-452-21-63

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.