Спецпроект

АНОНС: У Дніпрі покажуть фільм на основі щоденника мешканця гетто під час Голокосту

17 квітня в Музеї "Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні" покажуть документальний фільм про Голокост "Книга проклять. Щоденник Беньяміна Берковича" за участі автора – білоруського режисера, лауреата премії "За духовне Відродження" Юрія Горульова.

Про це повідомляє Prostir.museum.

Беньямін Беркович - один із в'язнів Новогрудського гетто в Білорусі. У 2005 р. в архіві Єврейського історичного інституту Варшави знайшли його щоденник.

 

Перед ліквідацією гетто автор щоденника передав його поляку Ромуальду Пеляховському, своєму довоєнному знайомому, і попросив зберегти. Після війни, з ризиком для родини, Пеляховський під час репатріації таємно вивіз щоденник до Польщі і передав його до Єврейського історичного інституту.

У фільмі автор розкриває ще одну сторінку з історії Голокосту на території Білорусі і намагається дослідити ставлення різних поколінь ізраїльських євреїв до антисемітизму і питань помсти в сьогоднішніх умовах. Разом із режисером по слідах долі Берковича йдуть Майкл Каган, інженер з Ізраїлю, і Тамара Вершицька, директор історичного музею Новогрудка.

17 квітня, середа, 18.00

Місце: м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4/26, Центр "Менора", Музей "Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні", відеозала (3-й поверх, ліфт Б).

Вхід вільний.

Довідки за телефоном: 050-452-21-63

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.