АНОНС: У Києві відбудеться виставка та дискусія «Народи Російської Федерації: між асиміляцією та самовизначенням»

У Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України відбудуться заходи, присвячені проблемам народів Росії, які зазнають системного тиску з боку уряду РФ.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі дослідження безпекового середовища "Прометей".

 

У боротьбі за демократичні свободи, національні права, політичні переконання, в тому числі й відмовляючись визнавати анексію Криму або воювати на Донбасі, активісти національних рухів залишаються в інформаційній ізоляції, вони очікують на міжнародну підтримку та солідарність.

Відвідувачі зможуть ознайомитися з виставкою періодичних видань мовами народів РФ,у тому числі, малочисельних та нині зниклих (експонати з Музею-архіву преси Вахтанга Кіпіані).

Це раритетні газети латиницею, кирилицею, арабською графікою, зокрема й такі, що видавалися на території сучасної Росії ще на початку ХХ ст. (найстарішому екземпляру – більше 100 років).

Час: 15 квітня, понеділок, 13.30

Місце: Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС України , м. Київ, вул. Велика Житомирська, 2 (Михайлівська площа), ауд. 212

РЕГЛАМЕНТ РОБОТИ:

13.30 – 14.00      Реєстрація учасників

14.00 – 14.30      Вітальні слова:

  • Ганна Гопко, Голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради України;
  • Андрій Веселовський, завідувач Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України, Надзвичайний і Повноважний Посол України;
  • Микола Княжицький, Голова Комітету культури і духовності Верховної Ради України;
  • Ростислав Мартинюк, кореспондент газети "Эрзянь Мастор", медійний експерт;
  • Сирєсь Боляєнь, голова товариства ерзян України "Erzianj Wal";
  • Нафіс Кашапов,татарський політичний емігрант;
  • Вахтанг Кіпіані,історик, викладач, ведучий програми "Історична правда з Вахтангом Кіпіані", засновник Музею-архіву преси.

14.30 – 14.40      Презентація виставки періодики мовами народів РФ

(з колекції Музею-архіву преси Вахтанга Кіпіані)

14.40 – 15.00      Перерва на огляд виставки, кава-брейк

15.00 – 16.45      Експертна дискусія

Теми для обговорення:

  • Російський етнофедералізм: фікція чи перехідна форма?
  • "Ісламізація" Росії – шанс для народів чи нове дихання імперії?
  • Переслідування національних активістів та русифікація народів РФ: як реагувати Україні?

16.45 – 17.00      Підведення підсумків, закриття заходу.

Вхід для преси –  за попередньою реєстрацією

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.