У Києві старовинний особняк продають за 25 мільйонів заради знесення. ФОТО

У столиці виставили на продаж старовинний триповерховий будинок на вулиці Гоголівській 32-а в Шевченківському районі. Відповідне оголошення з'явилося на одному з сайтів з продажу нерухомості.

Про це повідомляє видання СЬОГОДНІ.

 Фото: Сьогодні

Власник будівлі зазначає, що вона не є пам'ятникою архітектури, тому будинок відмінно "підходить під знесення для будівництва елітного малоквартирного житлового будинку клубного типу". Також він уточнює, що земельна ділянка будинку не оформлена.

 

Будівля примітна тим, що знаходиться в безпосередній близькості від Павловського скверу і навколо неї вже зводять нові розважальні комплекси.

Будівля має вигідне розташування – до проспекту Перемоги можна дійти за кілька хвилин, а найближча станція метро "Університет" знаходиться за 900 метрів від неї.

Довідково. Будівлю побудував у 1890 році німецький підданий, купець Б. Міллер для власних потреб. Будинок оформлений у стилі історизму з переважанням архітектури київського ренесансу.

Цей будинок – яскравий приклад першого київського будівельного буму кінця ХIX століття. Його вдалося врятувати під час Другої світової війни, відразу після її закінчення будинок капітально відремонтували. Однак, мирні часи пам'ятник історії мабуть не переживе.

До речі, на торці будівлі є незвичайний мурал, створений французьким художником 2Shy. На ній зображений багаторівневий 3-D лабіринт з драбинами, по якому бігають дивні істоти.

 Фото: Сьогодні

Вулична картина була написана в період з 25 по 28 жовтня 2010 року в рамках фестивалю "Muralissimo", який був приурочений до проведення Євро-2012.

Відзначимо, що будівля, розташована поруч, по Гоголівській 32-б, також знаходиться в стадії руйнування.

Читайте також:

ЮНЕСКО виступила проти будівництва на пішохідно-велосипедного мосту в Києві

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.