Археологи знайшли забутий тунель метро в Барселоні

Іспанські археологи виявили частину тунелю метро в Барселоні, який проектували ще у 1928 році. Планувалося, що лінія з’єднає станцію метро Ліцеу з фунікулером.

Про це повідомляє Politeka.

Місце, де починався примарний тунель, знайшли цього року випадково завдяки археологічним роботам, проведеним перед установкою пневматичної мережі збору сміття. У ході розкопок фахівці знайшли різні приховані в землі деталі, пов’язані зі змінами міської інфраструктури в XVII і XVIII століттях та тунель ХХ століття.

Тунель покритий бетоном зовтовшки до 80 сантиметрів і має глибину 12,5 метрів. Археологи знайшли там дерев’яні сходи і балки для підйому обладнання. Вхід в тунель був закритий в 1933 році після того, як жителі сусідніх будинків виступили проти відкритих люків на вулиці. Роботи по вивченню об’єкта тривають.

Як повідомлялося, на Херсонщині пам’ятку археології національного значення — "Античне городище Скелька-1"  довели до археологічної катастрофи.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.