У Відні осквернили меморіал воїнам Червоної армії. ФОТО

У Відні невідомі вандали облили у четвер фарбою пам’ятник солдатам Червоної армії, загиблим під час звільнення Австрії від нацизму.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Австрії.

Наразі п’єдестал монумента у кількох місцях облитий чорною фарбою. Також дещо постраждали розташовані поруч вінки з квітами, які було покладено днями, у тому числі Посольством України в Австрії.

 

У поліції Відня кореспондентові агентства повідомили, що у зв’язку з інцидентом зареєстровано провадження за підозрою у заданні шкоди майну. "Триває розслідування по відношенню до невідомих наразі злочинців", - повідомили в поліції.

 

Найвідоміший в Австрії пам’ятник Героям Червоної армії (Das Heldendenkmal der Roten Armee), розташований на площі Шварценберг в центральній частині Відня, вже неодноразово зазнавав нападів з боку вандалів.

З метою попередження цих нападів та ретельного розслідування потенційних актів вандалізму на початку квітня цього року поліція Відня повідомила про встановлення на площі двох камер відеоспостереження. З наближенням 9 травня столичні правоохоронці також планують посилити охорону монументу.

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.