Могила сотника Модеста Семирозума втрачена

Розшуки місця поховання одного з командирів бою під Крутами 1918 року сотника Армії УНР Модеста Семирозума (1888—1975) дозволили з’ясувати, що могила в Голландії не збереглася.

Про це повідомив історик Юрій Юзич у "Фейсбуці" з посиланням на співзасновника Нідерландської фундації "Тарас Шевченко" Джона Стінена, який займався пошуками місця поховання.

Йому вдалося з'ясувати, що Модест Семирозум із другою дружиною Магдаленою ван дер Кляй та донькою від першого шлюбу Людмилою (1921—1984) проживали в Гаазі з 1968 року й до його смерті 20 жовтня 1975 року.

Семирозума поховали в загальній могилі (тобто, разом з іншими людьми) 23 жовтня на загальному цвинтарі Новий Ейкендуйнен Гааги. Як правило, загальні могили існують впродовж 10 років і після того ліквідовуються. Оскільки тіло сотника Семирозума за цей час не перепоховали, його могила втрачена.

Докладно про Модеста Семирозума читайте тут:

Модест Семирозум — забутий командир бою під Крутами

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.