Спецпроект

Бундестаг ФРН розгляне питання про визнання Голодомору, якщо петиція набере голоси

На сайті німецького Бундестагу з’явилася петиція із закликом визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав підписати документ.

Українці в Німеччині вимагають визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Відповідна петиція з'явилася у вівторок, 30 квітня, на сайті Бундестагу, повідомляє DW.

"Вбивати людей — це завжди жорстоко. Морити людей голодом до смерті, напевно відноситься до найогидніших і нелюдських злочинів, які можна собі уявити", йдеться в тексті документа. Автори петиції оцінюють число жертв Голодомору в близько 7-10 мільйонів людей [за розрахунками демографів можна точно говорити про щонайменше 3,9 мільйонів  ІП].

 

Станом на ранок 5 травня петицію підписали 3512 людей. Якщо документ протягом чотирьох тижнів набере щонайменше 50 тисяч осіб, то ініціатива має шанс потрапити на обговорення в петиційному комітеті Бундестагу.

Та навіть, якщо кількість підписів буде меншою, петицію все одно можуть розглянути  це залежить від її змісту. Автори петиції будуть запрошені на засідання та зможуть представити свою ініціативу членам комітету.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав українців підписати петицію. "Дякую мюнхенській громаді за ініціативу та всім українцям Німеччини за її підтримку. Закликаю українців у ФРН підтримати цей заклик — кожен може підписати петицію, а хто знає німецьку мову — долучитися до її обговорення", написав він на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Нагадаємо у квітні цього року Голодомор визнав геноцидом американський штат Луїзіана.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.