Спецпроект

Бундестаг ФРН розгляне питання про визнання Голодомору, якщо петиція набере голоси

На сайті німецького Бундестагу з’явилася петиція із закликом визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав підписати документ.

Українці в Німеччині вимагають визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Відповідна петиція з'явилася у вівторок, 30 квітня, на сайті Бундестагу, повідомляє DW.

"Вбивати людей — це завжди жорстоко. Морити людей голодом до смерті, напевно відноситься до найогидніших і нелюдських злочинів, які можна собі уявити", йдеться в тексті документа. Автори петиції оцінюють число жертв Голодомору в близько 7-10 мільйонів людей [за розрахунками демографів можна точно говорити про щонайменше 3,9 мільйонів  ІП].

 

Станом на ранок 5 травня петицію підписали 3512 людей. Якщо документ протягом чотирьох тижнів набере щонайменше 50 тисяч осіб, то ініціатива має шанс потрапити на обговорення в петиційному комітеті Бундестагу.

Та навіть, якщо кількість підписів буде меншою, петицію все одно можуть розглянути  це залежить від її змісту. Автори петиції будуть запрошені на засідання та зможуть представити свою ініціативу членам комітету.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав українців підписати петицію. "Дякую мюнхенській громаді за ініціативу та всім українцям Німеччини за її підтримку. Закликаю українців у ФРН підтримати цей заклик — кожен може підписати петицію, а хто знає німецьку мову — долучитися до її обговорення", написав він на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Нагадаємо у квітні цього року Голодомор визнав геноцидом американський штат Луїзіана.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.