«Кривавий маршал». В Одесі «Нацкорпус» провів акцію проти перейменування проспекту на честь Жукова

В Одесі представники партії «Національний корпус» провели акцію-перформанс під назвою «Марш смерті». Таким чином націоналісти висловили протест проти перейменування проспекту Небесної сотні на честь маршала Жукова.

Про це повідомляє The Бабель.

Фото: theБабель
Фото: theБабель

«Георгій Костянтинович Жуков, який отримав від солдатів прізвисько «Катафалк» і «М'ясник» — не маршал перемоги. Жуков — маршал смерті, міфологізований за часів СРСР. Жуков не рахувався з життями солдатів і втратами та ставився до них як до видаткового матеріалу», — зазначили в «Нацкорпусі».

Активісти прийшли з портретом Жукова до приймальні депутата міськради від «Опозиційного блоку» Богдана Гіганова, хоча спочатку планували акцію біля приймальні самої партії. Гіганов заявив активістам, що вони помилилися будинком, і додав, що добре ставиться до особистості маршала.

Націоналісти облили червоною фарбою портрет Жукова та заявили, що подали звернення на ім'я міністра оборони з вимогою прибрати бюст Жукова з будівлі Оперативного командування «Південь».

«Це зла насмішка над одеситами і над українцями, що хлопці йдуть на фронт, на війну з Росією, відправляються на неї з будівлі, де висить портрет людини, яка відправляла сотні тисяч людей на смерть», — сказав активіст партії Анатолій Чумаков.

Відзначимо, що повернути стару назву проспекту, який декомунізували в травні 2016 року, запропонував депутат від «Опоблоку» Микола Скорік.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.