У Києві появився мурал із зображенням Петлюри

Виконана робота присвячена 140-й річниці від дня народження Симона Петлюри.

У Солом'янському районі Києва завершили створення мурала із зображенням голови Директорії УНР, отамана українських військ і флоту Симона Петлюри, повідомляє Корреспондент посилаючись на прес-службу КМДА.

 
Фото: facebook.com/kievcity.gov.ua

Мурал розташований на торцевій стіні житлового будинку на вулиці Зої Космодем'янської, 18. Робота присвячена 140-й річниці від дня народження Симона Петлюри.

Як розповіли автори мурала, творча група Kailas-V, на його створення пішло більш як 370 аерозолів з фарбою. Площа малюнка становить 150 квадратних метрів.

Малювали мурал протягом 5 днів. Дизайн мурала був виконаний на основі портрета Петлюри, створеного художником Артуром Орленовим.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.