АНОНС: Пре-презентація книги «Вигнані на степи» в Києві

29 травня в Києві відбудеться пре-презентація книги «Вигнані на степи», що вийде друком у видавництві Люта Справа в межах проекту «Вигнані на степи. Повернення історичної пам'яті про українців Закерзоння».

Метою книги є популяризація в українському суспільстві знань про історію і культуру жителів етнічних українських земель на території Польщі – Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини та Західної Бойківщини в 75-ту річницю початку їх депортації з рідних земель. Проект реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

 

Угода між УРСР та Польщею про так званий «обмін населенням» була підписана у Любліні 9 вересня 1944 р. Книга відкриває досить нерозкриту сторінку історії – депортацію 488 тис. українців із Польщі, 100 тис. із яких потрапили в степові області українського Півдня і перебували там кілька років, змігши згодом перебратися в західні регіони.

Книга базована на українських та польських джерелах, дослідженнях, усних свідченнях та переселенській літературі і фольклорі. Видання книги лягає у канву заходів, оголошених для вшанування цієї дати на державному рівні, сприятиме налагоджуванню зв’язків зі світовим українством, передусім із українцями Польщі.

У заході візьмуть участь:
Роман Кабачій, історик, автор книги «Вигнані на степи»;
• Юрій Шаповал, д.і.н., проф., Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України;
• Андрій Гончарук, видавництво «Люта Справа».

29 травня, середа, 18.00

Місце: Київський центр Українського католицького університету (вул. Івана Мазепи, 10а).

Організатор: Київський центр УКУ, видавництво «Люта Справа», Український культурний фонд.

Вхід вільний.

Контактна особа – Роман Кабачій, тел. +38 063 574 70 85, r.kabachiy@gmail.com

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.