У Ризі знайдено гарнізонне кладовище царських часів

У Ризі під Брасовським мостом знайдено гарнізонне кладовище царських часів.

Про це повідомляє Delfi з посиланням на керівника пошукового загону "Легенда" Таліса Ешмітса, передає УНН.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

Так, під час будівельних робіт біля Брасовського моста 10 травня було виявлено кладовище початку ХХ століття, де поховані солдати Ризького гарнізону.

За словами керівника пошукового загону, на даний момент знайдені останки п'яти солдатів.

Оскільки на цій ділянці триватимуть будівельні роботи, Ешмітс вважає, що буде знайдено ще більше останків.

"Спочатку були виявлені останки однієї людини і пам'ятник, який свідчив, що тут похований померлий у 1911 році капітан армії царської Росії. На цьому місці на початку ХХ століття знаходився цвинтар Ризького гарнізону, і, найімовірніше, під час ремонтних робіт він був знайдений", - розповів Ешмітс.

Повідомляється, що поховані на гарнізонному кладовищі солдати померли ще до Першої світової від різних нещасних випадків. Оскільки солдати служили далеко від домівок, їх в Ризі і поховали, а після Першої світової війни про цвинтар забули і побудували дорогу.

За даннимм порталу, всі виявлені при будівництві останки планується перепоховати неподалік, на кладовищі на вулиці Гауяс.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.