У Львові відкрили меморіальну дошку письменнику Роману Іваничуку

27 травня у Львові пройшли урочисті заходи з нагоди 90-ліття Романа Іванчука. Спершу відбулася панахида на могилі письменника на Личаківському цвинтарі. Відтак на вул. Пекарська, 13 відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Роману Іваничуку.

Про це повідомляє Гал-Інфо із посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

 

Пізніше, ввечері пройшла урочиста академія у Національному академічному українському драматичному театрі імені М. Заньковецької.

Нагадаємо, 27 травня 2019 року видатному львівському письменнику Романові Іваничуку виповнилося б 90 років.

Довідка.

Роман Іваничук — лауреат Шевченківської премії (1985 р.), депутат Верховної Ради 1-го скликання, Почесний громадянин м. Львова (1999 р.), Герой України (2009 р.). Проживав у Львові з 1961 року до своєї смерті в 2016 році.

Найбільше визнання Роман Іваничук здобув як автор історичних романів: «Мальви», «Черлене вино», «Манускрипт з вулиці Руської», «Вода з каменю», «Четвертий вимір», «Шрами на скалі», «Журавлиний крик», «Бо війна війною», «Орда».

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.