Архів номерів журналу "Мурзилка" 1924-1999 рр. викладений у вільний доступ

Щомісячний дитячий літературно-художній журнал «Мурзилка» в рік свого 95-річчя виклав великий архів своїх номерів за 1924-1999 роки у відкритий доступ.

Про це повідомляє блогер Ніколай Подосокорський у своєму ЖЖ.

 

Ознайомитися з ними можна на сайті Національної електронної дитячої бібліотеки.

"Мурзилка" спочатку був адресований дітям від 6 до 12 років. З дня свого заснування до 1991 року був друкованим органом ЦК ВЛКСМ і Центральної ради Всесоюзної піонерської організації імені В.І. Леніна. В останні роки видається за фінансової підтримки Федерального агентства по друку і масовим комунікаціям.

У журналі починали свій творчий шлях такі письменники, як Самуїл Маршак (як дитячий поет), Сергій Міхалков, Олена Благініна, Борис Заходер, Агнія Барто, Микола Носов.

У 2011 році журнал був занесений в Книгу рекордів Гіннесса. Він був визнаний виданням для дітей з найтривалішим строком існування.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.