Верховний суд Іспанії заблокував ексгумацію останків Франко

Верховний суд Іспанії заблокував ексгумацію останків диктатора Франциско Франко з мавзолею "Долина полеглих" за шість днів до початку робіт.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на El Pais.

Франциско Франко
Франциско Франко

П’ять магістратів четвертої секції Верховного суду "одноголосно" позитивно відповіли на прохання родини диктатора призупинити ексгумацію, на якій наполягав уряд Педро Санчеса з самого початку каденції.

Верховний суд вважає, що якщо він не задовольнить прохання сім'ї про тимчасове призупинення ексгумації, це може завдати шкоди заявникам і "особливо державним інтересам, втіленим в державі та її конституційних інститутах, які серйозно постраждають, якщо ці останки будуть ексгумовані".

Уряд Педро Санчеса вирішив перенести останки диктатора Франсиско Франко з фінансованого державою мавзолею у монументальному комплексі "Долина полеглих" минулого року. Причина – уряд вважає, що меморіал має бути місцем пам'яті про громадянську війну, а не прославляти диктатуру.

У вересні рішення перенести останки Франко схвалив іспанський парламент. Кілька нащадків Франко висловили свій "твердий і одностайний" опір ексгумації. Тисячі правих сил протестували проти виносу останків Франко з мавзолею.

"Жодна родина не повинна бути змушена проходити через дві ексгумації і три поховання одного з своїх близьких, поки не будуть вичерпані всі юрисдикційні способи, якими вони могли б забезпечити свої законні права", - йдеться у скарзі родини диктатора.

Довідково. Мавзолей, відкритий самим Франко в 1959 році, розташований в католицькій базиліці на схилі пагорба, де також похований засновник іспанської фашистської партії "Фаланга" Хосе Антоніо Прімо де Рівера. Довгий час "Долина полеглих" була місцем паломництва правих груп в Іспанії.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.