На Вінниччині відкриють музеї царя Інесмея та вина й виноградарства

У місті Ямпіль, що на Вінниччині, у серпні відкриють два нових музеї – сарматського царя Інесмея та вина й виноградарства.

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"Туризм для нас є одним із пріоритетів розвитку району, і тому ми скористалися можливостями українсько-молдовського проекту, одним із заходів якого було створення двох нових музеїв, – царя Інесмея та вина й виноградарства.

Ремонт приміщень ми вже зробили, а зараз починаємо працювати над наповненням експозицій. Сподіваємося, у серпні зможемо відкрити обидва заклади", – повідомила перший заступник голови Ямпільської РДА Людмила Майорова.

За її словами, формувати експозиції музеїв ямпільчанам допомагають фахівці Вінницького обласного краєзнавчого музею. Зокрема, в музеї вина й виноградарства будуть відображені багаті традиції цієї місцевості з вирощування та переробки винограду.

А базою для створення музею царя Інесмея стануть результати сенсаційної знахідки вінницьких археологів 80-х років минулого століття поблизу села Пороги Ямпільського району.

Там відкопали поховання із золотим скарбом сарматського царя Інесмея, який у 80-ті роки першого століття після Р.Х. був співправителем Ольвії.

Обидва музеї створюються з нуля. Половину фінансування ремонту приміщень забезпечив районний бюджет, решта – грантові кошти. Загалом, йдеться про інвестиції в культурно-туристичну інфраструктуру у понад 500 тис. грн.

Музеї розташуються в середмісті Ямполя, вони матимуть статус об’єктів районної комунальної власності.

Куруватиме їхню роботу районний туристично-інформаційний центр, який наразі також створюється у місті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.