На Тернопільщині відзначили 100-річчя Чортківської офензиви Галицької армії. ФОТО

7—9 червня в с. Ягільниця Чортківського району Тернопільської області тривав військово-історичний фестиваль «Чортківська офензива» на відзначення 100-річчя однойменної наступальної операції Української галицької армії.

«Це село стало центром відзначення цих важливих історичних подій. Тут січові стрільці проявили патріотичний дух і повномасштабним наступом почали рухатися у напрямку Чорткова. Ці люди мобілізувалися і дали ворогу гідну відсіч. Їхній героїзм став основою для визволення Києва. Ми повинні пам’ятати цей історичний урок. Саме для цього слід проводити такі фестивалі. Адже наша молодь і всі наступні покоління має знати на кого рівнятися, з кого брати приклад. Ми маємо вкотре довести, що Тернопілля було, є і буде патріотичним краєм», цитує голову Тернопільської облдержадміністрації Степана Барну «Чортків online».

Військово-історичні реконструктори зобразили бойові дії між стрільцями УГА та жовнірами Війська польського.

 
Українські вояки Галицької армії
Усі фото - тернопільська ода
 
 
 
У блакитних одностроях наступають польські солдати з армії генерала Юзефа Галлера, сформованої на території Франції
 
 
 

Чортківська наступальна операція тривала 7-28 червня 1919 року. 25 тисяч бійців Галицької армії всій лінії фронту відкинули більш ніж 40-тисячну польську армію. Українські війська звільнили Чортків (8 червня), Тернопіль (15 червня), взяли ключовий пункт оборони поляків Бережани (21 червня), УГА вийшла на лінію Броди – Перемишляни – Букачівці.

Нестача зброї і боєприпасів не дозволили розвинути чи закріпити успіх. 28 червня польська армія перейшла в наступ і зламала український фронт біля Янчина. 16 липня УГА відступила на територію Наддніпрянської України, що стало завершенням польсько-української війни.

Читайте також:

Як 100 років тому поляки прийняли рішення анексувати Галичину та Волинь

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.