Іспанські вчені: соціальні ролі чоловіків і жінок почали виникати в неоліті

Розділення соціальних ролей чоловіків і жінок почалося в неоліті. Такий висновок опублікували іспанські дослідники, вивчивши приклад доісторичного Іберійського півострова.

Науковці з кафедри передісторії та археології Університету Севільї вивчили археологічні свідчення доісторичних спільнот у період неоліту на Піренейському півострові з точки зору статі, пише «Новое время» з посиланням на EurekAlert!.

Згідно з результатами їх роботи, які стосуються аналізу з точки зору біоархеологіі і похоронної археології, саме в неоліті вперше з’явилися гендерні відмінності, які розвинулися в домінування чоловіків у наступні історичні періоди.

Учені проаналізували дві групи показників. Умови життя і демографічні аспекти, з одного боку, і похоронні практики з іншого. У першій групі вони вивчали такі фактори, як демографічне співвідношення чоловіків і жінок, раціон харчування, генетичні дані, рухи, найбільш поширені захворювання і виявлені маркери стресу.

Під час дослідження другої групи факторів, науковці сфокусувалися на таких даних, як тип поховання, первинний або вторинний характер захоронення, якщо це було індивідуальне або колективне поховання, просторова організація місця, стан і орієнтація тіл, похоронні артефакти, які були поміщені в могилу.

Висновок, до якого дійшли науковці, такий: у добу неоліту нерівність між чоловіками і жінками в цілому не була поширена на території Іберії. Проте поступово виникали ситуації, які вказують на домінування чоловіків над жінками.

Автори дослідження вказують на чотири важливі лінії, в яких нерівність між чоловіками і жінками можна досліджувати в послідовні історичні періоди: їх доступ до похоронних обрядів, матеріальні умови їх існування, поява певних соціальних ролей для кожної статі і все більша асоціація чоловіків із насильством.

Саме цей останній аспект найбільш очевидний у цьому дослідженні. Малюнки чоловіків, які полюють і б’ються, не мають аналогів в жіночих могилах. Тому автори вказують на народження світогляду, який пов’язував чоловіків із застосуванням сили.

У цьому сенсі вони підкреслюють, що утворення різних ролей у залежності від статі та інших форм міжстатевої нерівності зіграло основну роль у зростанні соціальної складності. 

Останній фактор не завжди був добре зрозумілий в попередніх дослідницьких проектах.

Висновки дослідження означають археологічне підтвердження гіпотези антрополога Герди Лернер, яка у своїй книзі «Створення патріархату» (The Creation of Patriarchy) висунула гіпотезу про те, що саме неолітичні суспільства стали свідками початку нерівності між чоловіками і жінками.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.