АНОНС: Дні Яцека Куроня пройдуть у Львові

15–16 червня, українські та польські друзі Яцека Куроня — львів’янина за походженням та великого друга України — проведуть низку заходів, об’єднаних назвою «Дні Яцека Куроня у Львові». Дні приурочені до 15-х роковин із дня його смерті, 17 червня 2004 року.

У програмі — презентація перекладів Куроня українською, читання його текстів та відкриття фотовиставки, повідомляє сайт Українського католицького університету. Однією з центральних подій буде перфоманс, який суботнім ранком 15 червня на подвір’ї Палацу Потоцьких представлять молоді польські митці.

Для участі в Днях із Києва приїдуть Оля Гнатюк та подружжя Олена й Леонід Фінберги, які представлять книгу українських текстів Яцека Куроня, що її випустило друком видавництво «Дух і літера». З Польщі приїдуть вдова Яцека — Данута Куронь, голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, а також друзі Яцека — Іза Хруслінська, Адам Бальцер, Едвін Бендик.

 

У відкритій програмі Днів також — відкриття фотовиставки «Спадщина Яцека Куроня: Україна — Польща» та меморіальний вечір пам’яті до 15-х роковин із дня смерті польського політика та друга України. Організатори запрошують приєднатися до події 15 червня, з 16:00 до 19:00 у Палаці Потоцьких. Участь у обговоренні за модерації Тараса Возняка візьмуть Іза Хруслінська, Мирослав Маринович, Петро Тима.

Правозахисник, публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінської групи та проректор із питань призначення та місії УКУ Мирослав Маринович, говорячи про складний період у сучасних польсько-українських стосунках, з оптимізмом згадує притчу про двох жабок у глечику з молоком: «Одна змирилася з буцімто фатальним кінцем, склала лапки і втонула. Друга била лапками всупереч безнадії, збила масло і вискочила з глечика. Цьогорічні Дні Яцека Куроня у Львові — це спроба творити ту другу історію. Ми з нашими польськими друзями не хочемо припиняти творити містки порозуміння. Бо віримо, що саме вони стануть опорою для наших суспільств, — виснує та запрошує львів’ян долучитися до цих заходів самим і заохотити своїх друзів.

Цьогорічні Дні Яцека Куроня у Львові завершаться запаленням свічки пам’яті біля на та читанням його текстів. Приєднатися до вшанування можна, прийшовши до меморіального знаку Яцека Куроня о 12:00 у неділю 16 червня.

Про книгу Яцека куроня "Поляки та українці: важкий діалог" читайте огляд Вахтанга Кіпіані.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.