АНОНС: Дні Яцека Куроня пройдуть у Львові

15–16 червня, українські та польські друзі Яцека Куроня — львів’янина за походженням та великого друга України — проведуть низку заходів, об’єднаних назвою «Дні Яцека Куроня у Львові». Дні приурочені до 15-х роковин із дня його смерті, 17 червня 2004 року.

У програмі — презентація перекладів Куроня українською, читання його текстів та відкриття фотовиставки, повідомляє сайт Українського католицького університету. Однією з центральних подій буде перфоманс, який суботнім ранком 15 червня на подвір’ї Палацу Потоцьких представлять молоді польські митці.

Для участі в Днях із Києва приїдуть Оля Гнатюк та подружжя Олена й Леонід Фінберги, які представлять книгу українських текстів Яцека Куроня, що її випустило друком видавництво «Дух і літера». З Польщі приїдуть вдова Яцека — Данута Куронь, голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, а також друзі Яцека — Іза Хруслінська, Адам Бальцер, Едвін Бендик.

 

У відкритій програмі Днів також — відкриття фотовиставки «Спадщина Яцека Куроня: Україна — Польща» та меморіальний вечір пам’яті до 15-х роковин із дня смерті польського політика та друга України. Організатори запрошують приєднатися до події 15 червня, з 16:00 до 19:00 у Палаці Потоцьких. Участь у обговоренні за модерації Тараса Возняка візьмуть Іза Хруслінська, Мирослав Маринович, Петро Тима.

Правозахисник, публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінської групи та проректор із питань призначення та місії УКУ Мирослав Маринович, говорячи про складний період у сучасних польсько-українських стосунках, з оптимізмом згадує притчу про двох жабок у глечику з молоком: «Одна змирилася з буцімто фатальним кінцем, склала лапки і втонула. Друга била лапками всупереч безнадії, збила масло і вискочила з глечика. Цьогорічні Дні Яцека Куроня у Львові — це спроба творити ту другу історію. Ми з нашими польськими друзями не хочемо припиняти творити містки порозуміння. Бо віримо, що саме вони стануть опорою для наших суспільств, — виснує та запрошує львів’ян долучитися до цих заходів самим і заохотити своїх друзів.

Цьогорічні Дні Яцека Куроня у Львові завершаться запаленням свічки пам’яті біля на та читанням його текстів. Приєднатися до вшанування можна, прийшовши до меморіального знаку Яцека Куроня о 12:00 у неділю 16 червня.

Про книгу Яцека куроня "Поляки та українці: важкий діалог" читайте огляд Вахтанга Кіпіані.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.