«Полум'я братерства». Українські та польські скаути вшанують солдатів Армії УНР у Польщі. ВІДЕО

14 серпня о 18.00 польська та українська молодь збираються запалити «Полум'я братерства» на могилах українських військових, які в 1920 році в союзі з Військом Польським воювали проти Червоної армії.

Акцію приурочено до річниці Варшавської битви, яка закінчилася розгромом радянських військ під командуванням Михайла Тухачевського.

«Українська Народна Республіка в тій війні була єдиним справжнім союзником Польщі — єдиною державою, чия армія стала разом з поляками до боротьби з більшовицькою Росією. Її вояки укріплювали польські міста, били з ворогом у Східній Галичині. Без їх участі в обороні Замостя від Кінної армії Будьонного польська перемога в тій війні була 6 під загрозою», — говорять організатори акції.

Акцію організовує Національна скаутська організація України «Пласт» та Союз польського харцерства за підтримки Посольства України в Польській Республіці. 

До акції може долучитися кожен. Алгоритм такий:

2. Будьте готовими заопікуватись місцем спочинку воїнів, тобто, в залежності від стану могил, може треба буде очистити пам’ятник, облаштувати могилу, посадити нові рослини, освіжити написи тощо. Бажано, щоб ви не робили цього самі, а в гурті з поляками й українцями, які спільно хочуть віддати шану героям.

3. Зробіть, будь ласка, фото або коротке відео, щоб показати результати Ваших зусиль, а також для надихання інших. Після закінченої праці, підіть із друзями, з якими Ви працювали, на спільну ватру або іншу зустріч, щоб разом відпочити і інтегруватись, адже акція має не лише символічний вимір, а також має на меті будувати мости між нами.

4. 14 серпня одягніть вишиванку або пластовий однострій і о 18:00 годині запаліть на могилах воїнів УНР «Полум’я братерства», покладіть квіти на місця їхнього спочинку. Прочитайте зібраним особам біографії воїнів, історії з часів спільної боротьби двох народів. Не забувайте зробити гарну світлину і поділитись нею у соцмережах (обов’язково з #plomienbraterstwa #ruchpro #plastpl), або надіслати на kps.plastpl@gmail.com

Докладніше про суть акції та місця поховань воїнів Армії УНР можна прочитати у брошурі.

Про участь Армії Української Народної Республіки в польсько-радянській війні 1920 року читайте також:

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.