«Полум'я братерства». Українські та польські скаути вшанують солдатів Армії УНР у Польщі. ВІДЕО

14 серпня о 18.00 польська та українська молодь збираються запалити «Полум'я братерства» на могилах українських військових, які в 1920 році в союзі з Військом Польським воювали проти Червоної армії.

Акцію приурочено до річниці Варшавської битви, яка закінчилася розгромом радянських військ під командуванням Михайла Тухачевського.

«Українська Народна Республіка в тій війні була єдиним справжнім союзником Польщі — єдиною державою, чия армія стала разом з поляками до боротьби з більшовицькою Росією. Її вояки укріплювали польські міста, били з ворогом у Східній Галичині. Без їх участі в обороні Замостя від Кінної армії Будьонного польська перемога в тій війні була 6 під загрозою», — говорять організатори акції.

Акцію організовує Національна скаутська організація України «Пласт» та Союз польського харцерства за підтримки Посольства України в Польській Республіці. 

До акції може долучитися кожен. Алгоритм такий:

2. Будьте готовими заопікуватись місцем спочинку воїнів, тобто, в залежності від стану могил, може треба буде очистити пам’ятник, облаштувати могилу, посадити нові рослини, освіжити написи тощо. Бажано, щоб ви не робили цього самі, а в гурті з поляками й українцями, які спільно хочуть віддати шану героям.

3. Зробіть, будь ласка, фото або коротке відео, щоб показати результати Ваших зусиль, а також для надихання інших. Після закінченої праці, підіть із друзями, з якими Ви працювали, на спільну ватру або іншу зустріч, щоб разом відпочити і інтегруватись, адже акція має не лише символічний вимір, а також має на меті будувати мости між нами.

4. 14 серпня одягніть вишиванку або пластовий однострій і о 18:00 годині запаліть на могилах воїнів УНР «Полум’я братерства», покладіть квіти на місця їхнього спочинку. Прочитайте зібраним особам біографії воїнів, історії з часів спільної боротьби двох народів. Не забувайте зробити гарну світлину і поділитись нею у соцмережах (обов’язково з #plomienbraterstwa #ruchpro #plastpl), або надіслати на kps.plastpl@gmail.com

Докладніше про суть акції та місця поховань воїнів Армії УНР можна прочитати у брошурі.

Про участь Армії Української Народної Республіки в польсько-радянській війні 1920 року читайте також:

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.