У вільний доступ виклали оцифровані записники Леонардо да Вінчі

Записники відомого мислителя, винахідника, художника Леонардо да Вінчі оцифрували й виклали у вільний доступ у хорошій якості. Записники можна побачити на сайті Музею Вікторії й Альберта, що у Лондоні, найбільшого і найстарішого музею декоративно-прикладного мистецтва.

Про це повідомляє Читомо.

 

Ці записники названі кодексами: Codex Forster 1, Codex Forster 2 і Codex Forster 3.

До недавнього часу величезна кількість його робіт – можливо, більшість його малюнків, планів, ескізів, приміток, концепцій, теорій тощо – була доступна тільки для спеціалізованих вчених, які могли б отримати доступ (і прочитати) його записники, що охоплюють найпродуктивніший період його кар’єри.

«Леонардо, здається, почав записувати свої думки в зошитах з середини 1480-х років, коли він працював військовим і військово-морським інженером для герцога Мілана.

Жоден із попередників, сучасників та послідовників Леонардо не використовував папери так само, як він – один аркуш містив непередбачуваний зразок ідей та винаходів», – йдеться в анотації Музею Вікторії та Альберта (V&A).

 

Як зазначає Клаудіо Джорджоне, куратор Національного музею науки і техніки ім. Леонардо да Вінчі в Мілані, Леонардо був не єдиним, хто малював машини і займався науковими малюнками, багато інших інженерів це робили, а також багато художників.

«Але те, що Леонардо зробив це краще, ніж інші, – це зробило революцію технічного малюнка», – додав Джорджоне.

Професор Оксфордського університету Мартін Кемп зазначає, що Леонардо переніс дослідження у сфері фізіології на новий рівень, і його можна розглядати як батька біоінженерії.

Мало уваги приділяється [Леонардо] як фізіологу. Але він був видатним інженером, і він був одним з перших, хто застосував інженерні принципи для розуміння функції тварин, включаючи людей.

Джорджоне підкреслює, що Леонардо не був людиною поза часом, адже «інженер-художник відома фігура в Італії епохи Відродження».

Але він удосконалив інструменти і методику цієї подвійної професії з такою неспокійною винахідливістю і майстерністю, що ми подивовані ними й через 500 років. Його довгі пояснення технічних малюнків написані, природно, у його «знаменитий» дзеркальний спосіб (в зворотному порядку і справа наліво).

 

Codex Forster I містить (1487 –1505) замітки про гідротехніку і трактат про вимірювання твердих тіл.

Codex Forster II складається з двох записників, пов’язаних між собою (1452 – 1508). Перший записник містить нотатки та діаграми з теорії пропорцій, а також різні ескізи, включаючи рамки для плетіння, архітектуру і деякі зображувальні малюнки, такі як Богородиця і Дитина.

Другий записник містить нотатки про теорію ваг і противаг, а також замальовки вічного руху, малюнки шоломів і рецепт для виготовлення фарб.

Codex Forster III (1490 – 1493) найрізоманітніший: тут можна знайти примітки та схеми з геометрії, ваг та гідравліки архітектури, замальовки костюмів та головних уборів, а також з анатомії людини і тварин.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.