Мінкультури запускає проект E-обліку пам’яток України

У Міністерстві культури відбулася презентація пілотного проекту впровадження електронного обліку об'єктів культурної спадщини "Державний реєстр нерухомих пам'яток України".

Пілот буде реалізовано на базі Вінницької області, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

“Електронна платформа і облік об’єктів культурної спадщини, де б можна було у зручний спосіб створити цю базу, розкласти по організації, по тому, який стан був, яка ситуація по реставраційних об’єктах…

Це зараз нам потрібно. Тому ми сьогодні говоримо про початок пілотного проекту, до якого залучено багато фахівців”, - сказав міністр культури Євген Нищук.

Він зазначив, що у 2017 році після тривалого блокування був оновлений сам реєстр об’єктів культурної спадщини. Тоді, за його словами, до реєстру внесли сотні пам’яток як національного, так і місцевого значення.

“Це дає елементарну відповідальність за конкретний об’єкт і дає можливість зберегти і врятувати ці об’єкти від знищення, від руйнації, від вандальної реконструкції”, - пояснив Нищук.

Віце-президент НАН України Сергій Пирожков зазначив, що створення електронного обліку об’єктів культурної спадщини є презентацією України всьому світу.

"У нас є багато пам'яток, багато письмових документів, але коли є електронна база даних, то ми одразу відкриваємо наші пам’ятки для використання або знайомства усьому світу", - сказав Пирожков.

Начальник відділу культурно-мистецьких установ управління культури і мистецтв Вінницької ОДА Валентина Троян зазначила, що проект є унікальним та важливим для України, і він розпочинається саме на Вінниччині, що є великою відповідальність для регіону.

"Сьогодні у Вінницькій області нараховується більше 3300 об’єктів культурної спадщини, з них 128 є пам’ятками національного значення. Для області це дуже важливо. Ми розуміємо відповідальність цього проекту та його серйозність", - сказала Троян.

За її словами, цей проект дасть можливість тергромадам швидко знаходити інформацію щодо наявності об’єктів культурної спадщини на їхній території. Також правоохоронним органам буле легше перешкоджати їх руйнуванню.

Як зауважив географ, член НАНУ Леонід Руденко, Мінкультури створило перший такий проект, який дасть змогу побачити кінцевий результат функціонування електронного реєстру тих об’єктів, за які відповідальне міністерство.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.