Гривня увійшла в ноосферу. ФОТО

Портрет першого президента Української академії наук Володимира Вернадського прикрасить банкноту в 1000 гривень.

Банкноту найвищого номіналу введуть в обіг 25 жовтня 2019 року, повідомляє Національний банк України.

 

Чому обрали саме академіка Вернадського, пояснив Голова НБУ Яків Смолій:

"Його обрано за видатний внесок в історію України як філософа, природознавця, засновника цілої низки нових галузей науки – геохімії, біохімії, радіогеології. Він також є одним із засновників і першим президентом Української академії наук, створеної у 1918 році".

На зворотній стороні помістили зображення будівлі Президії Національної академії наук України, яка є спадкоємицею (Все-)Української академії наук.

Купюра буде виконана в блакитній кольоровій гамі.

ДОВІДКА:

Володимир Вернадський (28 лютого 1863 року – 06 січня 1945 року) – видатний український філософ, мислитель світового рівня, вчений-енциклопедист, природознавець, засновник цілої низки нових галузей науки (геохімії, біохімії, радіогеології).

Він здобув визнання як основоположник наукових напрямів і нових наук про Землю, творець революційного вчення про біосферу, геніальний теоретик, який визначив магістральний шлях пізнання Всесвіту і законів розвитку цивілізації.

Також він є одним із засновників і першим президентом Української академії наук (1918 рік).

Авторитет ученого у світі є незаперечним, його внесок у науку відзначений численними преміями й обранням дійсним членом ряду світових академій наук і наукових товариств.

Життя Володимира Вернадського було тісно пов'язане з Україною, яку він досліджував, знав досконало і вважав своєю землею. Дитинство своє він провів на Харківщині, а на Полтавщині зародилося його вчення про живу речовину і біосферу.

Володимир Вернадський належав до патріотів України та передбачав щасливе майбутнє свого народу, який обов’язково посяде гідне місце і в Європі, і в світі.

На честь Вернадського названі: Національна бібліотека та бульвар у Києві, українська антарктична станція та гірський хребет в Антарктиді. Також вулиці імені Вернадського є у Львові, Дніпрі, Запоріжжі, Конотопі. З 2015 року в Дніпрі відбувається інженерний конкурс Vernadsky Challenge для молодих винахідників.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.