АНОНС: Лекція "Акт відновлення української державності 30 червня 1941 року"

29 червня, напередодні річниці Акта відновлення Української держави, у Національному музеї історії України розкажуть про передумови, перебіг і наслідки цієї спроби здобути незалежну Українську державу.

Боротьба за власну державність супроводжувала український народ протягом всього ХХ ст. Одним із важливих кроків до спроби проголосити власну незалежну українську державу був Акт 30 червня 1941 року, підписаний у Львові з ініціативи Організації українських націоналістів. 

 

Акт відновлення української державності був черговою спробою українців заявити про власну державність. Ця подія відбувалася за вкрай несприятливих обставин і навряд чи могла бути успішною. Утім вона вчергове засвідчила прагнення українців до власної незалежності.

Лектор – Аліна Понипаляк, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України у ХХ ст. НМІУ

29 червня, субота, 14.00.

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Вартість вхідного квитка на лекцію - 30 грн.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.