Генерала Григоренка на маршала Жукова. У Харкові вночі почали змінювати таблички

На проспекті, якому міськрада повернула ім'я Маршала Жукова, пізно вночі на 26 червня почали змінювати таблички.

Про це UA:Харків розповів мешканець Харкова Сергій Тимохін. 

За його словами, до нього звернулися знайомий, мешканець одного з будинків по проспекту. Чоловік побачив драбину за вікном і вирішив, що до його сусідів намагаються вдертися невідомі. 

«Біля будинку, біля його вікна, встановили драбину якісь люди, як йому здалося, полізли до сусідів. Оскільки він був один в кімнаті, незрозуміло, що відбувалося, люди спустилися і поїхали собі. Це була біла «Волга» з драбиною на багажнику.

Подзвонив, вийшов з хати, подивився, що так, вікно у сусідів ціле, але побачив, що змінена табличка. Питання: чому це відбувається вночі? Сказали, що вночі цього робити не варто.

По-перше, це турбує мешканців. По-друге, я розумію, що є рішення, треба показати всі папери і зробити це вдень, щоб це було не, як у крадіїв...», — розповів Тимохін. 

На місце викликали поліцію. Патрульні попросили робочих припинити роботи до завтра. 

 
Нові таблички на проспекті Генерала Григоренка з'явилися пізно вночі з 25 на 26 червня. ФОТО: UA:Харків

Нові вказівники з’явилися на будинках уздовж проспекту №№ 17, 19, 21, 23, 31.

Люди, які змінювали таблички, не представилися. За їхніми словами, вони діють на підставі угоди. 

Нагадуємо, 19 червня Харківська міська рада проголосувала за повернення імені Жукова проспекту Григоренка.

 
Докладніше про генерала Петра Григоренка читайте в тексті Вахтанга Кіпіані "Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк"

20 червня рішення офіційно оприлюднили. Того ж дня із позовом до Харківського окружного адмінсуду звернувся представник народного депутата України Андрія Білецького, який просить скасувати рішення міськради.

Із заявою до поліції після рішення міськради звернувся депутат міської ради Ігор Черняк.

Український інститут національної пам’яті в свою чергу звернувся до ГПУ.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.