У Любліні відкриють Музей східних земель колишньої Речі Посполитої

Історія, ідентичність, привабливість, мультикультурність колишніх Східних Кресів мають представити в постійній експозиції Музею східних земель колишньої Речі Посполитої, який створюється в Любліні. Почалися громадські консультації щодо форми цього закладу.

Про це повідомляє Монітор.Інфо

 

«Багато років існувала суспільна потреба створення в Польщі Музею Кресів», – заявив у п'ятницю, 28 червня, в Любліні заступник міністра культури і національної спадщини Ярослав Селін під час зустрічі, де були представлені основні ідеї щодо постійної експозиції в майбутньому музеї.

«Концепції, підготовлені істориками, музеологами та інтелігентами, дуже цікаві. Насправді це буде оповідь про тисячолітню історію Польщі, адже можна сказати, що перший контакт із територією, яку ми називаємо Східними Кресами мав місце в період ранніх П'ястів.

Ми розповідатимемо історію Кресів аж до катастрофи, якою була Друга світова війна. (...) Ця історія живе в нас, записана в культурних кодах, творах мистецтва», – заявив Селлін журналістам.

За словами заступника міністра, Люблін має передумови для того, щоби тут з'явився національний музей, зокрема, у зв'язку з функціонуванням у місті великих університетів, а також із близькістю до східного кордону і жвавими контактами з ученими з України або Литви.

У Любліні 450 років тому було укладено Люблінську унію, яка, за словами Селліна, «мала значний вплив на історію Кресів».

Згідно з концепцією, експозиція майбутнього музею розповідатиме про історію та значення східних територій у хронологічному порядку. Виставка буде розділена на кілька тематичних блоків, що представлять різні аспекти, зокрема найбільш ранній історичний контекст цих територій, ідентичність, багатство культур, націй, релігій, толерантність, привабливість цих територій, природні ресурси, а також способи вшанування цих місць, подій, фігур і культури Кресів.

Над сценарієм експозиції працюють вісім груп, до складу яких входять історики, культурознавці, літературознавці та представники інших дисциплін.

Селлін оголосив, що в найближчі місяці буде оголошено конкурс на облаштування постійної експозиції музею. «На рубежі 2019 і 2020 рр. ми вже можемо знати результати конкурсу і зможемо приступити до розробки проектно-будівельної документації», – додав заступник міністра.

Організатором нового закладу є Люблінський музей у Любліні, філією якого буде Музей східних земель. Директорка Люблінського музею Катажина Мєчковська після презентації концепції постійної виставки оголосила про початок публічних консультацій щодо форми, програми нового закладу, а також його назви.

«Програма, розміщена на сайті нашого музею, ймовірно, буде предметом обговорення істориків, мистецтвознавців, етнографів, археологів, музейних працівників. До кінця вересня ми чекаємо голосів, які спробуємо зібрати і винести на публічне обговорення», – сказала Мєчковська.

«Ми би хотіли, щоби ця установа мала освітню функцію, розповідала про Креси як місце культурної різноманітності, толерантності, прийняття, співіснування релігійних меншин», – зауважила вона.

Директорка додала, що зараз музейники проводять розвідки, збираючи експонати для майбутнього музею, який використовуватиме сучасні технології.

Музей східних земель знаходитиметься в історичному палаці Любомирських у центрі Любліна. Історія будівлі датується XVI ст. До 1805 р. палац був у приватній власності, потім він був зданий австрійському уряду для військових цілей.

Його поточна форма є результатом реконструкції у першій половині ХІХ ст., що проводилася за проектом Генріка Марконі. Після Другої світової війни він перейшов до Університету Марії Склодовської-Кюрі. Сьогодні тут знаходиться факультет політології цього навчального закладу.

Для створення нового закладу Люблінський музей завдяки субсидії Міністерства культури у розмірі майже 11 млн злотих викупив палац в університету.

Як сказав Селлін, університет буде тут працювати ще протягом наступного навчального року, а у 2020 р. почнеться реставрація та облаштування музею. «За реальними оцінками, відкриття постійної експозиції можливе у 2022–2023 рр.», – сказав Селлін.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.