Суд скасував штраф для «Інтера» за висловлювання його ведучих під час концерту на честь 9 травня

Окружний адміністративний суд Києва скасував штраф у 4 млн грн, накладений на телеканал «Інтер» за висловлювання його телеведучих під час трансляції телеконцерту «Перемога. Одна на всіх» 9 травня 2018 року.

Як повідомляє The Бабель про це йдеться у матеріалах справи.

 

Під час трансляції один із ведучих сказав таке: «И сегодня мы не можем позволить, чтобы улицы наших городов называли именами фашистских преступников, а их портреты безнаказанно проносили в факельных шествиях по нашей столице, где каждый метр полит кровью наших соотечественников».

На підставі цього Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначила перевірку телеканалу та оштрафувала його на понад 4 млн грн. У своїй скарзі канал посилався на Конституцію, а також українське та міжнародне законодавство.

Суд дійшов висновку, що вислови телеведучих не містять закликів до розпалювання ворожнечі та не створюють викривленого уявлення про окремі аспекти історичного розвитку України і не дискредитують сучасні процеси в Україні, повʼязані з декомунізацією та становленням національної ідентичності. Також суд стягнув на користь «Інтера» 1 762 гривень судового збору.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.