У Києві відтворили сцену вбивства Симона Петлюри. ФОТО

Команда історичного детективу "Таємниці великих українців", який знімають на "1+1", відтворила сцену загибелі Голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри у 1926 році в Парижі

Симон Петлюра стане одним із героїв історичного серіалу про відомих та величних постатей, які жили в різні епохи ‒ з ХІ по ХІХ століття та в різних країнах і чиє ю Батьківщиною була Україна, повідомили "Історичній правді" у прес-службі каналу "1+1".

Автором ідеї та продюсером документального проекту став Акім Галімов, відомий за циклом "Україна. Повернення своєї історії".

 
Акім Галімов
прес-служба "1+1"

Команда проекту організувала власне розслідування, аби дізнатись, чи виправдано протягом десятиліть Петлюру називали винуватцем кривавих єврейських погромів в Україні. У пошуках правди команда відвідає Париж, Краків, Київ, Одесу, Хмельницький, Кам’янець-Подільський та врешті розкриє подробиці спецоперації таємної організації, яка спланувала вбивство Симона Петлюри.

Працюючи над "справою" політичного діяча, команда історичного детективу "повернулась" у 25 травня 1926 року  ̶  день смерті Симона Петлюри. На основі результатів розслідування, дії вбивці, правоохоронців та момент загибелі Петлюри були відтворені посекундно та стануть частиною проекту. Роль Парижа під час відтворення моменту вбивства "виконав" столичний Поділ. 

 
Убивця Петлюри тримає його фото, щоб упізнати
ПРЕС-СЛУЖБА "1+1"

"Архітектурне розмаїття й довершеність Києва дозволяють будь-кому уявити себе мешканцем найбільш мальовничих міст світу. А для нас, команди документального проекту, Поділ став Парижем ХХ століття. Ми ретельно вивчили будівлю ресторану, біля якої було вбито Симона Петлюру, та відшукали в Києві місце, що дало змогу передати дух Франції та  хронологію події.  Знімали з 6-ї ранку, спостерігаючи, як прокидається столиця", ‒ розповіла режисер-постановник Дарія Саричева.

 
Сцена загибелі Головного Отамана на Рю Расін у Парижі
ПРЕС-СЛУЖБА "1+1"

Як повідомляють автори, особливістю нового проекту є максимальна наочність. Глядачам покажуть таємні архіви, історичні артефакти, документи, про які роками воліли мовчати, та інші "речові докази" життя, діянь та причин смерті відомих українців.

"Найголовніша цінність наших розслідувань у тому, що всі висновки будуть зроблені на основі реальних речей та артефактів, а не міфів. Для цього групі проекту довелося виконати колосальну роботу й організувати доступ до унікальних місць, які зберігають частинки нашої історії.  У справі Симона Петлюри ми працювали в архіві префектури паризької поліції, де зберігаються протоколи слідчих, що розслідували злочин. Ці документи не були відомі загалу, але вони містять просто сенсаційну інформацію про вбивство Петлюри. В національному архіві Франції ми розшукали унікальні відомості про Анну Київську, в сховищах Туреччини - особистий одяг Роксолани. Глядачі вперше зможуть зрозуміти, який вигляд вона мала насправді. Цей проект змінить уяву про героїв нашої історії", ‒ розповів Акім Галімов.

 
З револьвером персонаж Соломона Шварцбарта, який застрелив Симона Петлюру
ПРЕС-СЛУЖБА "1+1"

"Таємниці великих українців" ‒ це 8-серійний документально-історичний детектив про героїв України різних епох, зокрема Роксолану, Анну Київську, Симона Петлюру, Івана Мазепу.

Просвітницький документально-історичний серіал увійшов до числа переможців конкурсу Міністерства культури з надання державної фінансової підтримки на виробництво і розповсюдження фільмів патріотичного спрямування, за результатом якого на 90% профінансований Мінкультом.

Виробництвом продукту займається команда "1+1 Продакшн". 

 

 

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.