У Києві відтворили сцену вбивства Симона Петлюри. ФОТО

Команда історичного детективу "Таємниці великих українців", який знімають на "1+1", відтворила сцену загибелі Голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри у 1926 році в Парижі

Симон Петлюра стане одним із героїв історичного серіалу про відомих та величних постатей, які жили в різні епохи ‒ з ХІ по ХІХ століття та в різних країнах і чиє ю Батьківщиною була Україна, повідомили "Історичній правді" у прес-службі каналу "1+1".

Автором ідеї та продюсером документального проекту став Акім Галімов, відомий за циклом "Україна. Повернення своєї історії".

 
Акім Галімов
прес-служба "1+1"

Команда проекту організувала власне розслідування, аби дізнатись, чи виправдано протягом десятиліть Петлюру називали винуватцем кривавих єврейських погромів в Україні. У пошуках правди команда відвідає Париж, Краків, Київ, Одесу, Хмельницький, Кам’янець-Подільський та врешті розкриє подробиці спецоперації таємної організації, яка спланувала вбивство Симона Петлюри.

Працюючи над "справою" політичного діяча, команда історичного детективу "повернулась" у 25 травня 1926 року  ̶  день смерті Симона Петлюри. На основі результатів розслідування, дії вбивці, правоохоронців та момент загибелі Петлюри були відтворені посекундно та стануть частиною проекту. Роль Парижа під час відтворення моменту вбивства "виконав" столичний Поділ. 

 
Убивця Петлюри тримає його фото, щоб упізнати
ПРЕС-СЛУЖБА "1+1"

"Архітектурне розмаїття й довершеність Києва дозволяють будь-кому уявити себе мешканцем найбільш мальовничих міст світу. А для нас, команди документального проекту, Поділ став Парижем ХХ століття. Ми ретельно вивчили будівлю ресторану, біля якої було вбито Симона Петлюру, та відшукали в Києві місце, що дало змогу передати дух Франції та  хронологію події.  Знімали з 6-ї ранку, спостерігаючи, як прокидається столиця", ‒ розповіла режисер-постановник Дарія Саричева.

 
Сцена загибелі Головного Отамана на Рю Расін у Парижі
ПРЕС-СЛУЖБА "1+1"

Як повідомляють автори, особливістю нового проекту є максимальна наочність. Глядачам покажуть таємні архіви, історичні артефакти, документи, про які роками воліли мовчати, та інші "речові докази" життя, діянь та причин смерті відомих українців.

"Найголовніша цінність наших розслідувань у тому, що всі висновки будуть зроблені на основі реальних речей та артефактів, а не міфів. Для цього групі проекту довелося виконати колосальну роботу й організувати доступ до унікальних місць, які зберігають частинки нашої історії.  У справі Симона Петлюри ми працювали в архіві префектури паризької поліції, де зберігаються протоколи слідчих, що розслідували злочин. Ці документи не були відомі загалу, але вони містять просто сенсаційну інформацію про вбивство Петлюри. В національному архіві Франції ми розшукали унікальні відомості про Анну Київську, в сховищах Туреччини - особистий одяг Роксолани. Глядачі вперше зможуть зрозуміти, який вигляд вона мала насправді. Цей проект змінить уяву про героїв нашої історії", ‒ розповів Акім Галімов.

 
З револьвером персонаж Соломона Шварцбарта, який застрелив Симона Петлюру
ПРЕС-СЛУЖБА "1+1"

"Таємниці великих українців" ‒ це 8-серійний документально-історичний детектив про героїв України різних епох, зокрема Роксолану, Анну Київську, Симона Петлюру, Івана Мазепу.

Просвітницький документально-історичний серіал увійшов до числа переможців конкурсу Міністерства культури з надання державної фінансової підтримки на виробництво і розповсюдження фільмів патріотичного спрямування, за результатом якого на 90% профінансований Мінкультом.

Виробництвом продукту займається команда "1+1 Продакшн". 

 

 

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.