Спецпроект

Родичі Дональда Трампа профінансували меморіал утікачам із єврейського гетто в Білорусі. ФОТО

Меморіальну стіну в пам’ять про євреїв—утікачів з гетто відкрили в Новогрудку в Білорусі 8 липня. Більшу частину фінансування надав батько зятя президента США Дональда Трампа Чарльз Кушнер.

На урочисту церемонію відкриття прибуло біля 150 осіб, у тому числі представники радника й зятя Трампа Джареда Кушнера, міністр закордонних справ Республіки Білорусь Володимир Макей і посол Великої Британії в Білорусі Фіонна Гібб, повідомляє Tut.by.

Меморіал спроектував скульптор Георгій Заборський. Таблички на стіні містять імена всіх 250 євреїв, які втекли з гетто. Ті, хто врятувався, позначені пройомами, крізь які видно ліс, тих, хто втечу не пережив, символізують цеглини, які застрягли в стіні.

Поруч – відновлений підземний хід. Стіна розташована на території Новогрудського ПТУ, поруч із ним – Музей єврейського Опору, який створили в уцілілому бараці гетто.

Нащадки учасників єврейського партизанського загону братів Бєльських, де знайшла притулок частина утікачів, розповіли історію втечі з Новогрудоцького гетто.

 
Зіновій Бєльський, нащадок організаторів партизанського загону, який прийняв утікачів з гетто

Гетто виникло в 1942 році, коли німецькі окупанти зігнали єврейське населення містечка Новогрудка (Гродненська область Білорусі) в бараки трудового табору на околиці.

Для втечі мешканці гетто за три місяці прорили 250-метровий тунель. Копали руками і ложками.

«Землю виносили в кишенях, ховали на горищі, будували подвійні стіни й засипали порожнечі, зсипали в неробочий колодязь. Людям пощастило: німці не заходили в бараки – там були бруд, неприємний запах і антисанітарія. Охоронці просто гидували», – говорить Тамара Вершицька, директор Новогрудського музею.

 
Голова МЗС РБ Володимир Макей (у центрі)

Ідея прорити тунель виникла в травні 1943 року після чергового розстрілу євреїв. Тунель укріпили дошками, провели електрику, зробили повітроводи й сигналізацію. Урешті-решт, 26 вересня в’язні вчинили втечу.

З-поміж 7 тисяч євреїв з гетто вдалося втекти біля 250. Частина з них долучилася до загону Бєльських, частина загинула. 119 євреїв вжили, доля ще 35 невідома.

 

Серед утікачів був і дідусь зятя президента США Дональда Трампа Джареда Кушнера – Зейдель. Його дружину Хіну й старшу доньку Естер німці розстріляли. Чоловік рятував ще трьох дітей – Раю, Лею і сина Хоню.

«Мама і її сестра змогли врятуватися. А Хоня загубив окуляр, розгубився і побіг після виходу з тунелю в інший бік. На жаль, німці його розстріляли. Потім дідусь і його доньки перебували в загоні Бєльських», – розповідає Хелен Зеліг, донька Леї Кушнер.

Лея, Рая і Зейдель після Другої світової війни емігрували до Америки.

 

Один із чотирьох братів Бєльських, Арон, теж приїхав на відкриття. Під час війни йому було 12 років і в загоні він виконував функції зв’язкового.

«Нашим головним завданням було врятувати людей. Один із моїх братів казав: краще врятувати 10 єврейських жінок, ніж убити одного німця», – говорить Арон, якому зараз 93 роки.

Партизанський загін братів Бєльських виник спонтанно через бажання врятувати себе і родину. Проте поступово загін розростався і став налічувати біля 700 осіб. Брати Бєльські приймали до себе всіх: і чоловіків, і жінок, і літніх людей, і інвалідів. Базувалася партизанська громада в глухому масиві Налібоцької пущі.

Озброєння загону було або трофейне, або надане радянськими чи польськими партизанами.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.