У Москві горів архів мистецтва і літератури

У п’ятницю спалахнув четвертий поверх будівлі РГАЛІ у Москві. Площа пожежі сягала 150 квадратних метрів, проте вогонь загасили пожежники.

Ніхто з людей не постраждав – їх евакуювали до прибуття вогнеборців, повідомляє "Інтерфакс".

Вогонь лютував у будівлі, в якій зберігалися документи державних установ, розповів керівник Федеральної архівної агенції (Росархіву) Андрій Артізов. Особових фондів письменників та інших діячів культури не було.

 
Вогнем був охоплений четвертий поверх архіву, решта приміщень не постраждали
ТАСС

Шкоду будівлі та документам пожежники змогли мінімізувати.

Голова Росархіву підкреслив, що він не має даних про те, що конкретно згоріло. Проте він визнав, що під час гасіння були залиті документи і їх доведеться відновлювати. Щодо обсягів пошкодженого, Артізов назвав цифру "порядку двохсот одиниць зберігання".

Спеціалісти архіву разом з експертами вже взялися за ліквідацію наслідків пожежі.

ДОВІДКА:

Російський державний архів літератури і мистецтва (рос. РГАЛІ) в Москві – найбільше сховище Росії, в якому зосереджені найбагатші матеріали з історії російської літератури, музики, театру, кіно, образотворчого мистецтва й архітектури. Архів створили в 1941 році.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.