Суд в Амстердамі не виніс рішення щодо «скіфського золота»

Апеляційний суд Амстердама 16 липня не зміг винести рішення у справі про «скіфське золото» та попросив додаткову інформацію щодо спору України та окупаційної адміністрації музеїв анексованого Росією Криму.

Зазначається, що остаточне рішення суд може винести за 6-9 місяців – повідомляє Громадське.

 
ФОТО: "ЗАБУТА СПАДЩИНА"

«Сторони представили свої думки з поясненнями і думками експертів, але Апеляційному суду необхідна додаткова інформація. Сторонам надається два місяці для надання запитуваної інформації. Потім суд розгляне справу далі. Остаточне рішення можна очікувати через 6-9 місяців», — йдеться в повідомленні суду.

У березні Апеляційний суд Амстердама назвав орієнтовною датою винесення рішення у справі про «скіфське золото» — 11 червня, але потім термін змінили на липень.

11 березня суд почав розглядати апеляцію музеїв окупованого Росією Криму на рішення про повернення Україні колекції «скіфського золота».

У грудні 2016 року Окружний адміністративний суд Амстердама ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв з колекції «Крим – золотий острів у Чорному морі» (так зване «скіфське золото») повинні бути повернуті в Україну.

Колекцію «скіфського золота» вивезли з Криму на виставку в археологічний музей Алларда Пірсона в Амстердамі на початку лютого 2014 року, ще до того, як півострів незаконно анексувала Росія. У зв’язку з анексією Росією Криму (яку Нідерланди не визнають) виник спір, кому повертати кримську колекцію.

Україна вимагала від музею повернути експонати.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.