В Україні запрацювала Національна комісія з реабілітації

У четвер, 18 липня в Києві відбулося перше відкрите засідання Національної комісії з реабілітації, яка надає статус реабілітованих особам, постраждалим від політичних репресій комуністичного та тоталітарного режимів Україні.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 
Фото: УІНП

«Сьогодні ми починаємо величезний процес, велику роботу, що є для нас важливим кроком. За новим законом тисячі борців за свободу, яких було вбито, депортовано, засуджено за політичними статтями та піддано іншим видам репресій, відтепер матимуть шанс на відновлення історичної справедливості, захист честі й гідності, відновлення прав і свобод.

Сьогодні ми зібралися, щоб запустити цей процес реабілітації по-новому. За нашою з Вами роботою будуть стояти імена багатьох людей. Вони допоможуть нам будувати нове майбутнє України – з власною історією та героями», - зазначила перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Вона також зазначила, що в Україні наразі працюють 18 регіональних комісій з реабілітації, в решті областей – на завершальній стадії створення. Ці комісії вже розпочали свою роботу і надіслали на розгляд Національної комісії перші обґрунтовані пропозиції щодо реабілітації осіб, постраждалих від політичних репресій в Україні.

На перше засідання було винесено 51 справу, проте це лише початок, і таких справ у регіональних комісіях ще сотні.

Під час першого засідання Головою Національної комісії з реабілітації обрано відомого дослідника історії радянських спецслужб та політичної історії ХХ століття, автора (та співавтора) біля 30 книг на тему політичних репресій, редактора серії «Реабілітовані історією», кандидата історичних наук, старшого науковий співробітника, вченого секретаря відділу відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України Національної академії наук України, експерта Реаніаційного пакету реформ Романа Подкура.

 
Фото: УІНП

Також за результатами подачі та добору кандидатур, до Національної комісії увійшли:

МАМАЛИГА Андрій Володимирович, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань партнерства з інститутами громадянського суспільства;

СОЛОД Юрій Миколайович, заступник начальника управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань – начальник відділу гуманітарної роботи Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України;

КОГУТ Андрій Андрійович, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

ЗІСЕЛЬС Йосип Самойлович, представник Українського інституту національної пам’яті;

ФЕДЮК Юрій Петрович, прокурор відділу забезпечення обвинувачення в регіонах управління підтримання обвинувачення в суді Департаменту підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах Генеральної прокуратури України;

БІРЧАК Володимир Мирославович, представник громадської наукової організації «Центр досліджень визвольного руху», експерт Реанімаційного пакету реформ;

КОМАРОВСЬКИЙ Ігор Леонідович, представник громадської організації «Одеський меморіал»;

МІРОШНИЧЕНКО Василь Миколайович, представник громадської організації «Київське товариство політв’язнів та репресованих».

Заступником Голови Національної комісії обрано Андрія Когута.

 
Фото: УІНП

Секретарем Національної Комісії з реабілітації обрано Володимира Бірчака.

 
Фото: УІНП

Нагадуємо, у травні 2018 року вступив у дію   Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Попередній закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», який було ухвалено ще в Радянській Україні, не враховував прав людей, які постраждали через несправедливе засудження за політичними, класовими, соціальними та релігійними мотивами.

Створення Національної та регіональних комісій з реабілітації відбувається на виконання Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.