В Україні запрацювала Національна комісія з реабілітації

У четвер, 18 липня в Києві відбулося перше відкрите засідання Національної комісії з реабілітації, яка надає статус реабілітованих особам, постраждалим від політичних репресій комуністичного та тоталітарного режимів Україні.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 
Фото: УІНП

«Сьогодні ми починаємо величезний процес, велику роботу, що є для нас важливим кроком. За новим законом тисячі борців за свободу, яких було вбито, депортовано, засуджено за політичними статтями та піддано іншим видам репресій, відтепер матимуть шанс на відновлення історичної справедливості, захист честі й гідності, відновлення прав і свобод.

Сьогодні ми зібралися, щоб запустити цей процес реабілітації по-новому. За нашою з Вами роботою будуть стояти імена багатьох людей. Вони допоможуть нам будувати нове майбутнє України – з власною історією та героями», - зазначила перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Вона також зазначила, що в Україні наразі працюють 18 регіональних комісій з реабілітації, в решті областей – на завершальній стадії створення. Ці комісії вже розпочали свою роботу і надіслали на розгляд Національної комісії перші обґрунтовані пропозиції щодо реабілітації осіб, постраждалих від політичних репресій в Україні.

На перше засідання було винесено 51 справу, проте це лише початок, і таких справ у регіональних комісіях ще сотні.

Під час першого засідання Головою Національної комісії з реабілітації обрано відомого дослідника історії радянських спецслужб та політичної історії ХХ століття, автора (та співавтора) біля 30 книг на тему політичних репресій, редактора серії «Реабілітовані історією», кандидата історичних наук, старшого науковий співробітника, вченого секретаря відділу відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України Національної академії наук України, експерта Реаніаційного пакету реформ Романа Подкура.

 
Фото: УІНП

Також за результатами подачі та добору кандидатур, до Національної комісії увійшли:

МАМАЛИГА Андрій Володимирович, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань партнерства з інститутами громадянського суспільства;

СОЛОД Юрій Миколайович, заступник начальника управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань – начальник відділу гуманітарної роботи Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України;

КОГУТ Андрій Андрійович, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

ЗІСЕЛЬС Йосип Самойлович, представник Українського інституту національної пам’яті;

ФЕДЮК Юрій Петрович, прокурор відділу забезпечення обвинувачення в регіонах управління підтримання обвинувачення в суді Департаменту підтримання обвинувачення та представництва інтересів держави в судах Генеральної прокуратури України;

БІРЧАК Володимир Мирославович, представник громадської наукової організації «Центр досліджень визвольного руху», експерт Реанімаційного пакету реформ;

КОМАРОВСЬКИЙ Ігор Леонідович, представник громадської організації «Одеський меморіал»;

МІРОШНИЧЕНКО Василь Миколайович, представник громадської організації «Київське товариство політв’язнів та репресованих».

Заступником Голови Національної комісії обрано Андрія Когута.

 
Фото: УІНП

Секретарем Національної Комісії з реабілітації обрано Володимира Бірчака.

 
Фото: УІНП

Нагадуємо, у травні 2018 року вступив у дію   Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Попередній закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», який було ухвалено ще в Радянській Україні, не враховував прав людей, які постраждали через несправедливе засудження за політичними, класовими, соціальними та релігійними мотивами.

Створення Національної та регіональних комісій з реабілітації відбувається на виконання Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.