АНОНС: Фільм "Незламні". Допрем'єрний кінопоказ просто неба

Сьогодні в Івано-Франківську в рамках відзначення 90-річчя ОУН, відбудеться допрем’єрний показ фільму "Незламні" – за участі режисерської та акторської групи.

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

«НЕЗЛАМНІ» - короткометражний художній історико-документальний фільм, знятий на основі реальних подій, розгортаються у місті Городку на Львівщині у 1932 році.

Група бійців УВО-ОУН (Української Військової Організації та Організації Українських Націоналістів) здійснюють напад на польське поштове відділення у провінційному містечку для експропріації коштів, з метою використати їх на користь боротьби проти польського гніту над українським населенням Галичини.

На головних героїв Василя Біласа, Дмитра Данилишина, Володимира Старика та Юрка Березинського чекають нелегкі випробування, виклики долі, та зустрічі віч-на-віч із ворогом. Ризик, зазирання смерті у вічі, авантюри та зрада, а все заради одного – аби розворушити тут темні українські маси.

У головних ролях: В. Плебанський, Д. Цебак, Р. Колачник, Д. Хромов, Н. Плебанський, Т. Елейко, О. Божик, А.Гавришко, О. Смілка, Б. Латик.

Режисер – о.Михайло Греділь

Автор – Григорій Купецький

Автор сценарію – Галина Вилійка

Продюсер – ГО «Апостольська Чота»

Кінопоказ відбувається за підтримки міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа та секретаря міської ради Оксани Савчук, а також Центру Національного Відродження імені С.Бандери.

Час: 19 липня, п'ятницю, 17:30

Місце: Палац Потоцьких, вул. Шпитальна, 5, Івано-Франківськ

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.